Педагогічна рада №1

31 серпня 2012 року

Тема: «Пріоритетні завдання закладу

щодо впровадження нових стандартів освіти

в 2012-2013 н.р.»

   Становлення України як демократичної держави, входження її в єдиний європейський простір зумовлюють прогресивні зміни у стратегії розвитку національної системи дошкільної і шкільної освіти. В умовах глобалізацій них змін на часі модернізація змісту дошкільної і шкільної освіти, гуманізація цілей та принципів, переорієнтація на розвиток особистості дитини як основний ресурс, що визначає поступальний рух суспільства.

   Базовий компонент дошкільної та шкільної освіти України ґрунтується на основних положеннях Міжнародної конвенції ООН про права дитини, Законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства» інших нормативних актах.

   В нашому навчальному закладі 5 років працює дошкільне відділення, в якому виховується 38 дітей; 2 вікові групи – ясельно-молодша (від 2 до 4 років), старшо-підготовча (від 4 до 6-7 років). Навчально-виховний процес виконують 3 вихователі: Ничик Т.М., освіта середньо-спеціальна., 16 років стажу, Василенко В.М., освіта середня спеціальна і вища освіта, педстаж 12 років, Табашна В.Г., освіта середня не педагогічна, стаж роботи 6 років. В минулому навчальному році навчально-виховна робота була спланована в рамках державної програми «Я у Світі». У дошкільному відділенні створені необхідні умови для реалізації Базового компоненту дошкільної освіти як Державного стандарту дошкільної освіти України. Ця програма буде реалізувати програми по навчально-методичному забезпеченню навчального процесу на основі норм і положень, що визначають державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6-7 років та сумарний кінцевий показник набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи.  На сучасному етапі набуття дитиною компетенцій відбувається в різних видах навчання: режимне перебування в закладі, тимчасове перебування в закладі, патронажне навчання, індивідуально-консультативні заняття.

    На черзі дня обов’язкове вирішення питання комп’ютеризації д/в: на сьогодні створена баз даних «Курс Дошкілля» та «Курс Сайт» для входження д/в в єдиний освітній простір Дніпропетровщини. Достатніми навиками роботи на комп’ютері володіє Ничик Т.М. і Василенко В.М. На часі методичне планування Базового компонента дошкільної освіти, проектуванні індивідуального освітнього маршруту дитини, який передбачає персональний шлях реалізації особистісного потенціалу вихованця : інтелектуального, емоційно-вольового, діяльнісного, морально-духовного.

   З 1 вересня 2012 року розпочинається впровадження Державного стандарту початкової освіти , затвердженого постановою Кабміну України №462 від 20.04.2011 року «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти». На першому плані - створення сприятливого середовища для адаптації дитини в першому класі до систематичного шкільного навчання це:

• Організація гарячого харчування
• Облаштування кімнат або куточків для відпочинку (сну)
• Облаштування теплих туалетів
• Обладнання гардеробів

Найважливіше завдання вчителя це велика увага щодо збереження та зміцнення фізичного здоров’я учня, його морального та громадського виховання. Також одним  з найважливіших  аспектів в цьому процесі є активна співпраця вчителя і батьків, медичних працівників, шкільних психологів, вихователів ГПД. Ми на стадії вивчення, усвідомлення  і  планування поступового  впровадження основних напрямків введення Державного стандарту початкової освіти. В нинішньому навчальному році до 1 класу прийде 13 учнів, рівень підготовки різний, тому МО початкових класів, дирекція школи планує досить кропітку роботу в цьому напрямку. 2011-2012 н.р у 5-9 класах навчалося 69 учнів, які переведені в наступні класи і випущено зі школи 16 учнів. Кращі учні підтвердили свої знання і 6 з них вступили до технікумів, 3 учні продовжують навчання у СШ№1 та №2, і 7 учнів вступили до ПТУ та ліцеїв.

   Відмінників – 11 чоловік, всі були нагороджені стипендіями та похвальними листами. В школі є талановиті діти, які теж були відзначені.

Щодо навчальних програм з усіх предметів старшої школи змін немає, тому працюємо у звичайному режимі. Прикро, що МО не будуть оплачуватися, але роботу проводити треба, дещо удосконалити, пожвавити для того, щоб дирекції школи можна було відстоювати оплату МО,  потрібно щоб були методичні розробки уроків та виховних заходів, створені презентаційні покази з використанням ІКТ, приймати активну участь у роботі районних МО.

   В минулому навчальному році достатня увага приділялася оздоровленню дітей. За статистикою на сьогоднішній день лише 20% здорових дітей, а 80% мають порушення здоров’я. Причини відомі: екологія, харчування і складні життеві обставини в родинах. Щороку у нас працює ДТВ «Джерельце», в якому ми оздоровлюємо дітей: урізноманітнюємо відпочинок дітей, проводимо екскурсії, конкурси, вікторини, розваги.

   Щодо нового навчального року:

Якщо порівняти 2007, 2008 роки, то в школах району навчалося близько 11 тисяч учнів, а у 2012-2013 н.р розпочнуть навчання 6852 учні. З них першокласників – 760.

НВК – 9,

ДНЗ – 18. Всього 27.

На 1 вересня 2012-2013 н.р у нашій школі – 103 учні і 38 дітей у д/в.

2. Організація атестації педагогічних працівників.

Підвищенню рівня професійної компетентності вчителів сприяє атестація педагогічних кадрів, яка проводиться відповідно до законів України «Про загальну середню освіту»(ст.27), «Про освіту» (ст.54) та Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом МОН України від 06.10.2010 р. №930 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2010 року за №1255/18550. Атестація проводиться з метою активізації творчої професійної діяльності вчителів. Стимулювання безперервної фахової загальної освіти, якісної роботи, підвищення відповідальності вчителів за результати навчання і виховання, забезпечення соціального захисту компетентної педагогічної праці.

Атестація педагогічних працівників здійснюється за перспективним планом з урахуванням побажань учителів щодо позачергової атестації.  Створена до 20 вересня поточного навчального року атестаційна комісія розробляє разом із заступником директора з навчально-виховної роботи робочий план атестації; проводить інструктивно-методичні наради з метою вивчення нормативних документів, засідання методичної ради, шкільних методичних обۥєднань. Розроблено перспективні заходи щодо підготовки та проведення атестації та план роботи атестаційної комісії. Оформлено особисті заяви педагогічних працівників на чергову та позачергову атестацію, видано відповідні накази про проходження атестації, створена картотека атестаційного обліку вчителів.

В ході атестації визначається рівень діяльності педагогічних працівників в оцінці колег (за результатами анкетування): рівень загальної педагогічної підготовки уміння організувати навчально-виховний процес та ефективність навчально-виховної роботи, надання дієвої допомоги молодим вчителям та іншим педагогічним працівникам, впровадження прогресивного педагогічного досвіду, внесок у створення (поповнення) матеріально-технічної бази закладу(кабінету), рівень і ефективність роботи з батьками учнів, рівень виконавчої дисципліни, авторитет серед учнів, прояв моральних якостей (порядність, чесність тощо), рівень загальної культури.

Якісно проведеній атестації передує цілеспрямована самоосвітня діяльність педагога, урізноманітнюються форми творчих звітів вчителів, що атестуються. Результати атестації педпрацівників за три роки подано в таблиці:

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

У колективі створено умови для безперервного підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, їх самоосвітньої діяльності, участі в інноваціях, творчих пошуках, експериментах, які сприяють розвитку педагогічної творчості, оновлення змісту освіти відповідно до вимог сьогодення. Курсова перепідготовка відбувається планово згідно плану та з урахуванням побажань  педагогічних працівників щодо змісту , методів і форм проходження курсів на базі ДОІППО.

Паралельно з курсовою перепідготовкою використовуються можливості самоосвітньої діяльності: кожен педагог займається самоосвітою згідно плану методичних об’єднань. У систему методичної роботи включено заходи, що сприяють підвищенню кваліфікації.

Відзначається  результативність   індивідуальної  методичної роботи   з новопризначеними вчителями щодо  підвищення їх педагогічної майстерності.

У закладі чітко виконується графік курсового підвищення кваліфікації педагогічних працівників, ведеться контроль за черговістю атестації.

Висновки:

• Підвищення кваліфікації відбувалось відповідно до освітніх пріоритетів держави, регіону, закладу освіти:
• підвищення рівня професійної компетентності у зв’язку зі змінами в змісті освіти;
• підвищення методичної майстерності та педагогічної культури вчителя,
• підготовка до інноваційної діяльності;
• формування нової інформаційної культури вчителя
• курсова перепідготовка є складовою системи методичної роботи і важливою ланкою у формуванні пріоритетних компетенцій педагогів.

 Впровадження  інноваційних  педагогічних технологій у навчальний процес. Організація науково-дослідницької та експериментальної роботи.

Інноваційна освітня діяльність школи характеризується пошуком нових та вдосконаленням існуючих концепцій  та підходів до освіти, суттєвими змінами в її змісті, формах і методах навчання, виховання, управління навчальним процесом в школі. Невід’ємною складовою методичної роботи є контроль ефективності впровадження інноваційних педагогічних технологій у навчальний процес. Робота по запровадженню нових педагогічних технологій ведеться планомірно та систематично і здійснюється  на інформаційно – теоретичному та  практичному рівнях. На теоретичному рівні (педагогічні ради, засідання МО, інструктивно-методичні наради, конференції, засідання круглих столів, експрес-наради) педагогічні працівники ознайомлюються з сучасними педагогічними технологіями, а на практичному – впроваджують в навчально-виховний процес:

• Екологічне виховання на уроках біології засобами сучасних технологій виховної роботи в школі (вчитель біології Діденко Т.В..)
• Інтерактивні уроки фізики (вчитель фізики Прямуха Г.І,)
• Ігрова діяльність на уроках образотворчого мистецтва (вчитель образотворчого мистецтва Діденко В.М.)
• Формування інноваційної особистості, здатної до самореалізації (класний керівник Гребенюк Н.О.)
• Практичне використання інтерактивних вправ на уроках читання (вчитель початкових класів Ворона І.М.)
• Навчання учнів писати твори-описи, використовуючи інтерактивні вправи (вчитель початкових класів Дядюк Г.В.)
• Розвиток креативних навиків учнів на уроках російської мови (вчитель російської мови Бистра А.М.)
• Використання інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури з метою формування творчої, гуманної, толерантної особистості (вчителі української мови та літератури Белімова В.І., Гребенюк Н.О.)

З метою підвищення якості навчально-виховного процесу в школі впроваджуються інноваційні педагогічні технології.

Питома вага сучасних педагогічних інноваційних технологій у навчально-виховному процесі школи така:

• Особистісно-орієнтована технологія - 18%
• Інтерактивні технології  - 27%
• Здоров’язберігаючі технології – 14 %
• Ігрові технології – 11%
• Проектні технології - 16%
• Інформаційно-комукативні технології –14%

         Інформаційні потреби вчителів задовольняються через Інтернет, фахові періодичні видання, використання методичної,  наукової  та художньої літератури.

        До інноваційної діяльності педагогічного колективу можна віднести експертизу навчальних досягнень учнів школи та рейтингову систему успішності учнів в розрізі навчальних предметів та класів.

        Психолого-педагогічні умови забезпечуються системою методичної роботи: психолого-педагогічний семінар, методичні семінари та інші заходи у відповідності до науково-методичної проблеми школи та напрямків науково-експериментальної та дослідницької роботи педагогічного колективу.

        Учителі школи постійно використовують в своїй роботі різноманітні сучасні форми проведення уроків та позакласних заходів. Адміністрація школи здійснює контроль за навчально-виховним процесом з точки зору формування основних компетенцій учнів та збереження їх здоров’я, а також з точки зору розвитку особистості та творчих здібностей дітей.

        Завдяки ефективній організації праці, творчо зростає рівень професіоналізму всього колективу школи. Високий фаховий рівень, інноваційна спрямованість роботи колективу підтверджується використанням інтерактивних методів та сучасних технологій навчання, достатньо високими результатами в роботі з інтелектуально та творчо обдарованою молоддю.

Профорієнтаційна робота, спрямована на вибір учнями педагогічної професії. Організація допрофільної підготовки.

Профорієнтаційна робота з учнями – один з головних напрямків виховної роботи, яка спрямована на підготовку учнів до свідомого вибору професії, визначення свого місця у суспільстві. Профорієнтаційна робота спланована в плані МО класних керівників та виховних планах.

Робота спрямована на вибір учнями педагогічної професії, проводиться систематично із учнями всіх класів, але найбільша увага приділяється учням 8 -9 класів. Застосовуються різноманітні форми роботи: зустрічі з викладачами Перещепинського ліцею, державного професійно-технічного навчального закладу «Дніпропетровський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів туристичного сервісу», Дніпропетровського педучилища, Дніпропетровського технікуму залізничного транспорту, Дніпропетровським технолого-економічним технікумом, Дніпропетровським індустріальним педучилищем, Дніпропетровським газозварювальним технікумом, Новомосковським аграрним технікумом,  зустрічі з працівниками районного центру зайнятості, екскурсії на підприємства, відвідування днів відкритих дверей у навчальних закладах м.Новомосковська та м.Дніпропетровська.  

Аналіз вибору випускниками школи педагогічних професій показав, що учні школи протягом трьох років стабільно обирають педагогічні професії , зокрема Дніпропетровське педагогічне училище, а потім Дніпропетровський національний університет імені О.Гончара. В даний час 6 випусників школи навчаються в Дніпропетровському педучилищі та дніпропетровському індустріально-педагогічному училищі, а також після їх закінчення 4 випускників вступили на філологічний, історичний, біологічний факультети Дніпропетровського національного університету імені О.Гончара, де успішно опановують професію вчителя історії, біології, географії, математики та української мови і літератури.

         У школі та школах м.Перещепино працюють  8 випускників: вчитель біології Плахотня Ю.О., вихователі Бистра Н.В., Бистрий С.В., Ріжко Є.С., вчитель російської мови та світової літератури Бистра А.М., Голуб О.С., Височина О.А та Грицай Н.О.  – вчителі початкових класів.

        Згідно Концепції допрофільного навчання  в Малокозирщанському НВК І-ІІ ступенів  організована і налагоджена навчально-виховна спрямованість на підготовку до майбутньої професійної діяльності у тандемі з Перещепинським професійним ліцеєм, державного професійно-технічного навчального закладу «Дніпропетровський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів туристичного сервісу», Дніпропетровського педучилища, Дніпропетровського технікуму залізничного транспорту, Дніпропетровським технолого-економічним технікумом, Дніпропетровським індустріальним педучилищем, Дніпропетровським газозварювальним технікумом, Новомосковським аграрним технікумом.

Профіль допрофесійної підготовки  визначався з урахуванням інтересів учнів, батьків,  кадрових, матеріально-технічних, соціальної структур регіону.

Використання різноманітних форм і методів внутрішньошкільного контролю дозволяє адміністрації школи отримувати об'єктивну інформацію про стан НВП. Експертиза рівня навченості учнів , участі в предметних олімпіадах, конкурсах учнівської творчості свідчать про зростання рівня учнівської творчості , рівня досягнень у олімпіадах з базових дисциплін та стабільність якості знань протягом навчання в профільній школі.

Рівень навчальних досягнень учнів за результатами річного оцінювання.

     На 05.09.2011 р. в школі навчається 126 учнів. Рух учнів за 2010-2011 навчальний рік незначний. Загальний контингент стабільний. Переведення учнів

 з класу до класу здійснюється згідно з Інструкцією про переведення та випуск учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

     Набір дітей до 1 класу школи проводиться без конкурсу на основі заяви батьків, копії свідоцтва про народження дитини, медичної картки; учні, що прибувають - надають до шкільної канцелярії особову справу, табель успішності, відомість про оцінки з тематичного оцінювання протягом навчання у семестрі.

       Адміністрація школи постійно вдосконалює систему контролю за навчальними досягненнями учнів через експертизу за такими напрямками:

5.  якості знань учнів за результатами семестрового, річного оцінювання;
5. навчальні досягнення учнів  в розрізі навчальних предметів;
5. навчальні досягнення учнів кожного класу;
5. результати проведення ДПА;
6. стан відвідування учнями школи;
5. вступ випускників 9-х класів до ліцеїв, коледжів, технікумів, профтехучилищ та до 10-11 класів загальноосвітніх шкіл.
5. участь у конкурсах учнівської творчості.

     Постійний моніторинг досягнень учнів з базових дисциплін   здійснюють з 2005 року, реалізуючи завдання обласної науково-методичної проблеми "Педагогічні стратегії розвитку інноваційної особистості", дає можливість не тільки аналізувати, а й прогнозувати найближчу зону розвитку для класів, груп окремих учнів.

    Динаміка рівня навчальних досягнень учнів за останні три роки свідчить про  відносну стабільність знань школярів, що можна спостерігати з поданої нижче діаграми й  таблиці:

Рівень навчальних досягнень за три останні роки

            На високому рівні освітньої діяльності    протягом трьох років тримається рівень навчальних досягнень учнів початкової школи, що свідчить про професіоналізм класоводів, їхній творчий пошук.

         У 2010-2011 навчальному році у початковій школі навчалось 56 учнів. Закінчили навчальний рік з високим рівнем навчальних досягнень 5 учнів, з достатнім 21 учнів, середнім 28 учнів, низьким 2.

Рейтинг навчальних досягнень для учнів 1-4 класів

     У школі методичною радою сумісно з ШМО здійснюється експертиза навчальних досягнень учнів з предметів природничо-математичних та суспільно-гуманітарних дисциплін , що дає можливість відстежувати  якісний показник і приймати управлінські рішення щодо прогнозування якості знань учнів та виконання поставлених цілей.

Рівень навчальних досягнень учнів

за результатами семестрового оцінювання

  Якість освіти учнів – це підсумок рівня професійної майстерності педагогічного колективу школи , який характеризується пошуком нових форм і методів навчання, упровадженням інноваційних технологій у навчальний процес, що поліпшують якість засвоєння освіти.

 Рівень освітньої діяльності за наслідками самоаналізу — достатній   (9 балів)

Рівень навчальних досягнень учнів за результатами контрольних випробувань з базових предметів інваріантної складової навчального плану (4-х, 9-х)

У закладі систематично, тричі на рік: вересень, грудень, квітень проводяться моніторингові контрольні роботи з метою визначення рівня та динаміки навчальних досягнень учнів з базових дисциплін. Результати узагальнюються наказами по школі, учителям надаються рекомендації щодо динаміки росту і якості навчання та усунення виявлених недоліків. Питання рівня якості надання освітніх послуг в системі (щорічно грудень, червень) розглядається на засіданнях педагогічної ради. Рівень навчальних досягнень учнів 4-го, 9-го класів за результатами контрольних випробувань з базових дисциплін:

Загальний показник розбіжності між результатами контрольних випробувань та річними з української мови та математики складає - 5%. 

Результативність участі учнів у міжнародних, всеукраїнських, обласних, районних (міських) олімпіадах, турнірах, конкурсах МАН тощо (за останні 3 роки)

У школі розроблена і діє програма розвитку обдарованих дітей, створено і постійно поновлюється шкільний банк даних здібних та обдарованих дітей.

 Школа має достатній ступінь впливу на інтелектуальний та фізичний розвиток учнів. За результатами анкетування більшість учнів цікавляться заняттями з різних предметів. Учителі закладу створюють належні умови для заохочення учнів до участі в предметних олімпіадах районного, обласного, всеукраїнського рівнів , конкурсах учнівської творчості, спортивних змаганнях,на індивідуальних та факультативних заняттях,  у  гуртках.

 Результативність цієї роботи підтверджується підсумками олімпіад з базових дисциплін, інтелектуальних конкурсів, вступних іспитів до ліцеїв, технікумів, коледжів.

       Розв’язання проблем і завдань школи, затверджених педагогічним колективом на кожен поточний  навчальний рік, дозволило шкільному колективу досягти певних успіхів, що видно з таблиці:

Участь учнів у районних (міських) олімпіадах, турнірах, конкурсах МАН тощо (за останні 3 роки)

         Одним з пріоритетних напрямків в системі роботи з обдарованою молоддю є виявлення, навчання та розвиток обдарованих дітей, тому з метою пошуку, підтримки, розвитку творчого потенціалу обдарованої молоді,  у школі  успішно забезпечено систему роботи з обдарованою молоддю.

                     У школі  широко використовується  в практиці роботи з обдарованими дітьми інноваційні освітні технології навчання і виховання щодо розвитку інноваційної особистості,  вчителі-предметники намагаються залучати учнів школи до науково-дослідницької діяльності .

         Щороку  учні школи є активними учасниками різних рівнів конкурсів учнівської творчості: Міжнародного ім. П.Яцика конкурсу знавців української мови, Всеукраїнських конкурсів учнівської творчості «Об’єднаймося, брати мої»,«Собори наших душ».

         У школі  широко використовується  в практиці роботи з обдарованими дітьми інноваційні освітні технології навчання і виховання щодо розвитку інноваційної особистості, вчителі-предметники залучають учнів школи до науково-дослідницької діяльності.

  Високих результатів учні досягли в науково-дослідницькій роботі з біології та екології.

 Моніторинг переможців та призових місць Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін за період 2008-2011  р.р.

 Участь учнів у виховних заходах.

У навчальному закладі  створено всі умови для розвитку творчої особистості. Працюють гуртки: краєзнавчий гурток «Краєзнавець» (керівник Діденко В.М.); вокальний ансамбль «Веселка» (керівникКаленіченко В.В.); драматичний гурток ( керівник Гребенюк Н.О.) ; гурток «Рукодільниця (керівник Майстренко Н.В.)

З метою пропаганди здорового способу   життя , формування вміння правильно поводитися у критичних життєвих ситуаціях, роз’яснення правового статусу жінок та чоловіків та рівних можливостей для його реалізації,  пропаганди кращих духовних надбань українського народу, підтримки традицій, спрямованих на вшанування жінки-матері, підвищення ролі жінок у суспільстві, формування демократичного світогляду, самосвідомості та національної гідності громадян України класними керівниками проведені ГС:

                   Години спілкування :

• «На порозі дорослого життя»
• «Гендерні ролі і стереотипи»

                   Тренінги:

• «ВІЛ/СНІД: виклик людині»
• «Міфи і правда про алкоголь » 

                   Усний журнал:

• « Здоров’я в ієрархії життєвих цінностей »
• «Спосіб життя і здоров’я»

  З метою виховання екологічної культури учнів у закладі здійснюється:

•  Екологічний бумеранг «На шляху до чистого світу»;
• Години спілкування «Бережімо світ довкола і в собі», «Усі ми пасажири одного корабля, що називається Земля»
• Створення екологічного проекту «рослинний і тваринний світ Орільського національного парку»
• Створення тематичних презентацій «Природа рідного краю»
•  ознайомлення з флорою і фауною рідного  краю під час екскурсій;
•  розв’язування кросвордів на екологічну тематику;
• проведення зустрічей весняних птахів;
• конкурси малюнків  та плакатів на екологічну тему;
•  виготовлення годівниць, допомога птахам взимку;
•  догляд за квітниками, кімнатними рослинами;
•  Створення екологічної  агітбригади «Зелений маяк». Вона проводить  природозахисну роботу, щорічно бере участь у захисті екологічних проектів на районному конкурсі екологічних бригад.

Правова освіта школи включає:

• діагностичну (визначення рівня вихованості учнів школи на початку і в кінці семестру);
•  корекційну (створено банк даних на дітей пільгових категорій, з девіантною поведінкою, спланована індивідуальна робота з ними та їхніми батьками);
•  профілактичну (робота Ради профілактики школи, шкільного наркопосту, учкому);
•  просвітницьку роботу (загально шкільні батьківські та учнівські збори, лекції). Реалізується вона як у шкільному курсі, так і в позакласній та позашкільній роботі.

 Велике значення педагогічний колектив приділяв роботі з профілактики правопорушень. Колективні форми і методи роботи право виховної роботи (лекції, диспути,  тренінги, анкетування) дають змогу не лише одночасно охопити велику кількість дітей, а створити певний емоційний настрій, колективне осмислення  правової інформації. Щомісяця класними керівниками проводиться бесіда на правову тематику, зміст якої добирається з урахуванням вікових особливостей учнів, ставлення їх до свого обов’язку – навчання, рівня вихованості кожного учня окремо і класу в цілому:

•  «Права очима дітей»
• «Як розпорядитися власним життям»
• «Ти знаєш, що ти – людина…»
• «Свобода та відповідальність»
• «Сторінками правових знань»

Рівень соціалізації учнів.

Система профілактики правопорушень , що склалася протягом останніх років роботи школи, спрямована на профілактику злочинності, правопорушень, дитячої бездоглядності та бродяжництва серед неповнолітніх, охорону їх прав та законних інтересів, забезпечення процесу соціалізації особистості  і включає :

- контроль стану відвідування учнями школи (постійно ведеться контроль за відвідуванням навчальних занять та дотриманням учнями правил внутрішнього розпорядку школи, відсутність учнів підтверджується довідками, заявами батьків та наказами по школі про відрядження учнів на спортивні змагання та учнівські конкурси;  відвідування учнями навчальних занять фіксується у Сигнальному журналі встановленого зразка, організовано роботу Ради профілактики);

-  чергування учнів та вчителів на перервах;

-  облік дітей схильних до правопорушень (ведеться робота з важковиховуваними дітьми. учні, схильні до правопорушень , ставляться на внутрішкільний облік,  на них заведені психолого-педагогічні картки обліку, ведеться програма вивчення сім’ї, з дітьми проводиться індивідуальна робота.

-  індивідуальна робота з учнями, що потребують посиленої уваги (учителями ведеться робота з подолання прогалин у знаннях та поглибленого вивчення предметів).

У рамках місячників («Увага - діти на дорозі», «Щодо дотримання законодавства про обов'язкову середню освіту», Рейд «Урок») беруть участь всі учні 1-9 класів, проходять круглі столи,  зустрічі з працівниками правоохоронних органів, проводяться тренінги, благодійні ярмарки та інші заходи.

З учнями ведеться постійна індивідуальна робота класними керівниками, вчителями-предметниками, адміністрацією школи. Бесіди фіксуються класними керівниками у планах виховної роботи та у спеціальних Картках  обліку індивідуальної роботи з учнями, які потребують педагогічного супроводу,   заступником директора з виховної роботи.

Результатом даної роботи є зменшення учнів, що перебувають на внутрішкільному обліку та відсутність правопорушень з боку учнів.

Концепція розвитку навчального закладу

 Концепція розвитку школи розроблена на підставі сучасних нормативно-правових актів розрахована на 5 років : 2005 – 2012 роки. З метою реалізації державної політики в галузі освіти в школі розроблено конкретні заходи щодо реалізації  Національної доктрини розвитку освіти України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепції громадянського виховання, Концепції профільного навчання в старшій школі, Концепції розвитку 12-річної освіти, Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо функціонування і розвитку освіти в Україні». Концепція спрямована на виконання державних стандартів базової і повної загальної середньої освіти; виховання самодостатньої, інтелектуально розвиненої, компетентної, соціально адаптованої особистості, громадянина і патріота України;  формування і творчий розвиток особистості, підготовленої до професійного самовизначення. Провідні напрями та завдання концепції відображають пріоритети розвитку школи:

• Забезпечення оптимальних соціально-психологічних умов для успішного навчання , виховання та самореалізації кожного учня
• Створення сприятливого освітнього середовища , забезпечення санітарно-гігієнічних умов перебування учасників НВП , забезпечення заходів з охорони життєдіяльності , дотримання правил техніки безпеки
• Зміцнення психічного, фізичного та психологічного здоров’я школярів, вивчення та запровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій
• Здійснення моніторингових досліджень та експертизи рівня навченості учнів та впливу впровадження продуктивних технологій навчання на розвиток особистості школяра, його творчих здібностей
• Впровадження профільної освіти в старшій школі та допрофільної підготовки в школі ІІ ступеня з метою забезпечення права школярів на самореалізацію та самовдосконалення, визначення професійних пріоритетів у житті
• Формування та розвиток читацьких інтересів та вміння самостійно працювати з джерелами інформації, пріоритетних культурних потреб інноваційної особистості
• Підвищення рівня творчої активності педагогічних кадрів, готовності до запровадження інноваційних технологій, орієнтація на окремого вчителя та організація безперервної освіти та росту фахової майстерності через традиційні та нетрадиційні форми методичної роботи
• Формування особистості високоморального випускника, свідомого громадянина України, готового до самовизначення в житті; посилення ролі учнівського самоврядування в організації діяльності учнівського колективу, підвищення рівня вихованості учнів

Концепція впроваджується шляхом реалізації довгострокових проектів: «Обдарована дитина», «Допрофільне навчання», «Я-громадянин». Концепція розвитку школи та довгострокові цільові проекти конкретизуються в перспективному та річному планах роботи школи.

   У перспективному прогнозуванні  роботи школи на 2005-2012 роки визначено:

• Перспективна мережа класів та контингент учнів;
• Плани курсової перепідготовки педагогів;
• Проектування рівня та характеру виконання соціального замовлення на освіту;
• Підвищення освітнього рівня вчителів ;
• Проектування забезпечення умов для навчання і виховання учнів;
• Створення   високоякісних   умов   для   організації   навчально-виховного процесу, режиму діяльності;
• Використання нових навчальних програм, впровадження інноваційних технологій;

•  Проектування управлінської діяльності.

Усі перспективи сплановано реально, конкретно на підставі аналізу стану навчально-виховного процесу та управлінської діяльності закладу. Концепція розрахована на досягнення очікуваних результатів за всіма напрямами освітньої діяльності.

Організація харчування учнів

       Нормативними документами щодо організації харчування дітей у навчальному закладі є:

• Конституція України;
• Закон України "Про освіту";
• Закон України "Про загальну середню освіту";
• Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення";
• Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб";
• Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми";
• Закон України "Про охорону дитинства";
• Постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 №1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах";
• Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.1997 № 1200 "Про Порядок та норми надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах";
• Спільний наказ Міністерства охорони здоров'я та Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005р. №242/329 "Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах".

Раціон харчування їдальні спирається на державні норми харчування. Меню складається відповідно до рекомендацій Новомосковської районної СЕС, Організовано харчування різних видів, готуються як холодні, так і гарячі блюда.

Дієтичне харчування окремо не організовується у зв'язку з тим , що технологія приготування страв відповідає нормам «здорового» харчування. Потребує розширення асортимент блюд та їх вітамінізація.

Харчування учнів здійснюється в шкільній їдальні, яка розрахована на 100 посадових місць. Харчування організоване згідно вимог нормативних документів: учні 1-4-х класів харчуються безкоштовно за рахунок бюджетних асигнувань, учні, що відвідують групи продовженого дня харчуються гарячими обідами за кошти батьків, безкоштовно харчуються також учні пільгових категорій ( 1 дитина-сирота ); учнів 5-9-х класів забезпечені гарячим харчуванням та буфетною продукцією за рахунок батьківських коштів Для бажаючих працює буфет.

      У закладі організовано просвітницьку роботу стосовно правильного і раціонального харчування та організаційну роботу щодо залучення дітей до харчування, як на початку навчального року, так і впродовж його. До контролю за харчуванням залучається батьківська громадськість.

Педрада №2

21.12.2012 р

Черга денна:

1.Обдарованість як явище у сучасному суспільстві. Діти-індиго. Доповідачі: Олійник С.О., Ворона І.М.,Гребенюк Н.О. Співдоповідач: Бондаренко Л.А.

2.Робота класного керівника з проблемними родинами, дітьми девіантної поведінки,  дітьми, які опинилися в СЖО. Доповідачі: Колп Л.В., Діденко В.М., Дядюк Г.В.,Салій О.В. Співдоповідач Бондаренко Л.А.

3. Підведення підсумків І семестру Доповідач: Бондаренко Л.А.

4. Виконання рішень попередньої педради Доповідач Белімова В.І.

5.Різне

Питання 1.

Особливості розвитку особистості обдарованої дитини

  
Питання обдарованості є одним з найбільш цікавих і загадкових в педагогіці і психології. Проблемою обдарованості цікавилися педагоги, психологи, батьки протягом століть. Проте, саме в даний час спостерігається значний ріст і розвиток нових технологій, а тому зросла потреба суспільства в людях, що володіють нестандартним мисленням, вміють ставити і вирішувати нові завдання, пов'язані з майбутнього. Можна говорити про те, що сьогодні наше суспільство відчуваєбрак творчих, що володіють нестандартним мислення особистостей. Обдарованого ж, талановитої людини, у свою чергу, відрізняють принципова новизна та оригінальність підходу. Обдарованого, таким чином, прийнято називати того, чий дар явно перевершує середні можливості, здібності більшості. 
Особливості, властиві обдарованим, збагачують наше життя у всіх її проявах і роблять їх внесок у неї надзвичайно значущим. По-перше, обдарованих відрізняє висока чутливість у всьому, у багатьох високо розвинене почуття справедливості, вони здатні чутливо вловлювати зміни в суспільних відносинах, нові віяння часу в науці, культурі, техніці, швидко і адекватно оцінювати характер цих тенденцій у суспільстві. 
Друга особливість - безперервна пізнавальна активність і високо розвинений інтелект дають можливість отримувати нові знання про навколишній світ. Творчі здібності тягнуть їх до створення нових концепцій, теорій, підходів. Оптимальне поєднання в обдарованих дітей інтуїтивного і дискурсивного мислення (у переважній більшості випадків при домінуванні першого над другим) робить процес отримання нових знань дуже продуктивним і значущим. 
По-третє, більшості обдарованих властиві велика енергія, цілеспрямованість та наполегливість, які в поєднанні з величезними знаннями і творчими здібностямидозволяють втілювати в життя масу цікавих і значущих проектів 
Актуальність теми нашого дослідження полягає в тому, що на сьогоднішній день проблема виявлення і розвитку обдарованості у дітей, а також умови їх виховання на рівні школи і сім'ї стоїть дуже серйозно і конче. 
Проблемою обдарованих дітей продуктивно займалися наступні вітчизняні психологи: М. С. Лейтес, В.Е. Чудновський, В. С. Юркевич, А.І. Савенков, А.В. Хуторський, Є.С. Бєлова, А.М. Матюшкін, Л.В. Матвєєва, О.П. Котикова. 
Предметом дослідження виступає обдарованість як риса особистості. Об'єкт дослідження - обдаровані діти дошкільного віку.  
1.1 Загальне поняття обдарованості 
Проблема обдарованості виникає у зв'язку зі зростаючими потребами суспільства, зумовленими змінами економічних і політичних систем, з гострою необхідністю в обдарованих, талановитих фахівців. Сьогодні освіта пред'являє високі вимоги до розуму, волі і здібностям дитини. Побачити в кожній дитиніособистість, допомогти їй сформуватися, розвинутися і вдосконалюватися, розпізнати індивідуальність, а також створити систему роботи з обдарованими дітьми, в повній мірі що сприяє розвитку їх здібностей, - завдання педагогів, сім'ї. 
Існує безліч підходів до визначення поняття «обдарованість», тому до цього часу немає його чіткого формулювання. Обдарованість включає величезну кількість ознак, які зачіпають різні її сторони. Як явище обдарованість існує в людській природі, з ним зустрічаються вчителі, вихователі, батьки. Поняття «обдарованість» вживається по відношенню до дітей, чиї дарування виражені менш явно, але в певній галузі науки, мистецтва можуть розвинутися і дати результат. 
Обдарованість має декілька різних значень: як уявлення про спадкові передумови, рівні розумового розвитку, що характеризує кожної людини. В основному, у науковій літературі термін «обдарованість» використовується в найбільш вживаною його значенні, маючи на увазі високий рівень розвитку здібностей - загальних і спеціальних. 
Обдарованість визначається наявністю у людини явно виражених здібностей з дитинства. Обдарованість індивідуальна: в різних дітей, що виконують один вид діяльності обдарованість різна. У той же час одна й та ж діяльність може бути реалізована дітьми з різними обдарованості. Необхідно також зазначити існуванняпоняття «геніальна обдарованість», яке позначає різнобічну обдарованість, при цьому внутрішньо неодмінно позначається на результатах геніальної діяльності - як особливе багатство, багатогранність створюваного. Якщо розглядати обдарованість з позицій різних наук, то можна відзначити, що з позиції соціальної педагогіки, наприклад, обдарованість - «комплексна характеристика сфери здібностей до видатного виконання будь-якої діяльності; інтеграція здібностей, що обумовлює широту можливостей людини; розумовий потенціал, цілісна характеристика пізнавальних можливостей і здібностей; талановитість, наявність внутрішніх умов для видатних досягнень »[17; 64]. 
В енциклопедії зустрічаємо таке визначення обдарованості: «вона визначає можливість досягнення успіху, а цим визначається, якою мірою будуть розвинені здібності» [13; 592]. 
З психологічної точки зору обдарованість розглядається багатоаспектно: 
1. Своєрідне поєднання здібностей, що забезпечує успішність виконання діяльності. Спільна дія здібностей, що представляють певну структуру, дозволяє компенсувати недостатність окремих здібностей за рахунок переважного розвитку інших; 
2. Загальні здібності, або загальні моменти здібностей, що зумовлюють широту можливостей людини, рівень і своєрідність його діяльності; 
3. Розумовий потенціал, або інтелект; цілісна індивідуальна характеристика пізнавальних можливостей і здібностей до навчання; 
4. Сукупність задатків, природних даних, характеристика ступеня вираженості і своєрідності природних передумов здібностей; 
5. Талановитість, наявність внутрішніх умов для видатних досягнень у діяльності. 
Поняття «обдарованість» дослідник А.І. Єрьомкін визначає наступним чином: «це властивість людської індивідуальності, що виявляється у сукупності її духовних сил і природних здібностей, що забезпечують високий рівень творчості, результати якого належним чином змінюють й перетворюють навколишній світ» [5, 38]. На його думку, обдарованість є нормою для будь-якої людини, а її відсутність пов'язана невірним вихованням та освітою. Паростки обдарованості існують у кожному, дають кожному можливість творити, розвивати цей дар у собі, сприяти створенню умов для розвитку творчого потенціалу в інших людях. 
Потрібно відзначити, що більшість вчених включають в структуру обдарованості як когнітивні (інтелект, спеціальні здібності, креативність), так і некогнітівних особистісні (мотиваційні, емоційні, вольові) і соціальні (умови виховання і навчання) чинники. 
А.М. Матюшкін запропонував наступну структуру творчої обдарованості. Так, на його думку, в єдиній інтегративній структурі обдарованості виділяються наступні компоненти: домінуюча роль пізнавальної мотивації; дослідницька творча активність, що виражається у виявленні нового, у постановці і вирішенні проблем; можливість досягнення оригінальних рішень; можливість прогнозування і передбачення; здатність до створення ідеальних еталонів , що забезпечують високі естетичні, моральні, інтелектуальні оцінки [6, 32]. 
Обдарованість розуміється як інтегральне, сумарне властивість особистості, як свого роду міра генетично і дослідно зумовлених можливостей людини адаптуватися до життя. 
Таким чином, обдарованість як найбільш загальна характеристика сфери здібностей вимагає комплексного вивчення: психофізіологічного, диференціально-психологічного, соціально-психологічного [7; 247]. 
1.2 Історія вивчення проблеми обдарованості 
Розробка методів вимірювання обдарованості вперше була почата в рамках психометрії, спрямованої на оцінку індивідуальних відмінностей і особистіснихособливостей. За основу була взята ідея про те, що кожен індивід має певними здібностями, психологічними властивостями та особистісними рисами. Основоположником емпіричного підходу до вирішення проблеми обдарованості і творцем методик її дослідження є Френсіс Гальтон. Він відкрив і обгрунтував роль спадковості в індивідуальних відмінностях між людьми. 
У європейській науці XX століття багато робіт присвячено вивченню проблеми обдарованості, таланту, геніальності, проте, найбільшу увагу приділено вивченню інтелекту і здібностей людини. У цьому напрямку працювали психологи Ж. Піаже, А. Біне, Ч. Спірмена, Р. Кеттелла і др. У сфері дослідження інтелекту важливе місце займають фактори впливу середовища. Найбільш відомі моделі Д. Фуллера, У. Томпсона, Р. Пломін. Дослідження проблеми обдарованості не обмежувалися лише специфікою інтелектуального розвитку та розвитку здібностей, пов'язаних з інтелектом. 
Величезний внесок у вивчення проблеми обдарованості внесли європейські вчені - засновники експериментальної психології - Г. Фехнер, Г. Гельгольц, Р. Кеттелл; вітчизняні психологи - Л. С. Виготський, П. П. Блонський. 
Якщо говорити про Білорусь, то тут при вивченні обдарованості використовувався досвід зарубіжних шкіл, але вже в 20-30-і рр.. з'явилися й оригінальні вітчизняні методики, які зробили певний внесок у світову науку. Дослідження педагогів сприяли посиленню інтересу до проблеми обдарованості і більш широкому використанню різноманітних способів діагностики і розвитку індивідуальних особливостей дітей. Однак Постанова ЦК ВКП (б) 1936 р . Перервало налагоджений науково-дослідний процес вивчення обдарованості, заборонивши генетичний дослідження, звузивши напрямки досліджень до області соціальних факторів, що позбавило науку різнобічності вивчення проблеми. Подальше вивчення проблеми обдарованості велося в руслі розробки питань індивідуальних здібностей. Особлива увага приділялася інтелектуальному і креативному напрямам розвитку. 
На початку ХХ століття в Білорусі науково розроблялися такі питання: 
· Соціальна необхідність виявлення і розвитку обдарованості; 
· Визначення поняття «обдарованість»; 
· Походження і структура обдарованості; 
Для вивчення даної концепції значним спонукальним актом стало створення концепції «Обдаровані діти» (Д. Б. Богоявленська, В. Д. Шандриков). Останнім часом значно розширився діапазон досліджень обдарованості дітей і зріс інтерес до проблем талановитої молоді [16; 54]. 
В даний час у світі відомо кілька десятків наукових концепцій обдарованості, створених у руслі самих різноманітних теоретичних напрямів. Таке різноманіття концепцій відображає складність природи обдарованості, неможливість вироблення загальних еталонів і стратегій розвитку для всіх її проявів. Однак при всій відмінності точок зору на якість і кількість факторів, що визначають реалізацію потенціалу обдарованих дітей, більшість сучасних концепцій об'єднує розумінняобдарованості як цілісного, багатогранного і розвивається якості особистості. 
2. Розвиток особистості обдарованої дитини і його проблеми 
Цілий ряд психологічних досліджень та соціальних спостережень показують, що обдаровані діти в цілому більш благополучні, ніж інші діти: не відчувають проблем у навчанні, краще спілкуються з однолітками, швидше адаптуються до нової обстановки. 
Їх укорінені інтереси і схильності, розвинені вже з дитинства, служать добрим підгрунтям для успішного особистісного і професійного самовизначення [16, 52]. 
Незвичайні здібності дітей невіддільні від віку, вони обумовлені темпом дозрівання організму і його віковими змінами. 
Здібності та обдарованість у цілому є індивідуальними особливостями особистості. 
Дитина від природи наділена загальними здібностями, на основі яких розвиваються у діяльності спеціальні здібності. 
Дошкільне дитинство (3 - 7 років) є сензитивним періодом для розвитку творчого потенціалу дитини. Багато відомих учених, музиканти, художники таписьменники виявили свої видатні здібності в ранньому віці. 
Всім відомі блискучі досягнення маленького А. Моцарта, видатні успіхи в дитинстві Ф. Гальтона, І. І. Мечникова, К. Гауса, В. Гюго, Ф. Шуберта. 
Обдаровані діти часто стають видатними дорослими, але може бути і навпаки: не проявили себе у дитинстві люди досягають видатних результатів у зрілому віці. Нерідко видатний розумовий потенціал, як показують біографії багатьох відомих людей, що довгий час залишався непоміченим оточуючими. 
Необхідною умовою розвитку здібностей є відповідна діяльність учнів (музична, образотворча, пізнавальна, в області математики, фізики і т.д.). Для найбільш успішного прояву здібностей в тій чи іншій діяльності необхідно певне поєднання якостей - позитивного ставлення до відповідної діяльності, інтересу до неї, наявності організованості, зосередженості, самостійності, цілеспрямованості, наполегливості [18; 4]. 
Добре знання особливостей розвитку обдарованих дітей є ключем до пізнання можливостей обдарованих дітей і базою для розробки спеціальних програм для них. 
Кожна дитина має лише йому притаманними особливостями, властивостями, які становлять його індивідуальність [1, 17]. 
Щоправда, у цих дітей можуть виникати проблеми в тому випадку, якщо не враховуються їх підвищені можливості: навчання стає занадто легким або ж немає умов для розвитку їх творчих потенцій. 
Принципово інша ситуація складається у дітей з винятковою обдарованістю. 
Так, в силу вже описаної вище нерівномірності розвитку і у частини дітей з різко підвищеними інтелектуальними та художньо-естетичними можливостями часто виникають проблеми спілкування, відсутні досить сформовані і ефективні навички соціальної поведінки. 
Це може виявлятися в зайвій конфліктності та / або у своєрідній відчуженості обдарованої дитини від групи однолітків і призводить до того, що обдарована дитина починає шукати інші ніші для спілкування: суспільство більш молодших чи, навпаки, значно більш старших дітей або спілкується тільки з дорослими і т . д. 
Нерідко у таких дітей є проблеми в емоційному розвитку. Так, в складних ситуаціях вони проявляють явно інфантильну реакцію: наприклад, критичні зауваження викликають негайних сльози, а будь-який неуспіх призводить до розпачу. 
У багатьох особливо обдарованих дітей помітні проблеми, пов'язані з їх фізичним розвитком, деякі з них явно уникають усього, що вимагає фізичних зусиль, обтяжене уроками фізкультури [18; 5]. 
Особливою, досить важкою, з точки зору допомоги цим дітям, є проблема вольових навичок або ширше - саморегуляції. 
Для особливо обдарованих дітей ситуація розвитку часто складається таким чином, що вони займаються тільки діяльністю, досить цікавою і легкою для них, тобто складової суть їх обдарованості. 
Будь-яку іншу діяльність, яка не входить до сфери їх схильностей, багато обдаровані діти уникають, користуючись поблажливим ставленням до цього дорослих людей. 
У кінцевому підсумку виникає специфічна ситуація, коли особливо обдаровані діти, будучи в особливому відношенні «трудоголіками», тобто, проявляючи очевидну схильність до улюбленого праці, все ж таки не вміють працювати в тих випадках, коли від них потрібні виражені вольові зусилля. 
У набагато меншому ступені це відноситься до дітей з психомоторної (спортивної) обдарованістю і в значно більшому ступені - до дітей з підвищеними інтелектуальними здібностями [4; 58]. 

Іншою серйозною проблемою деякої частини інтелектуально обдарованих дітей є відсутність творчих проявів. Судячи з наявних емпіричним і літературнимиданими, вона виникає у цих дітей, швидше, як особистісна проблема, як наслідок особливої ​​спрямованості лише на освоєння знань. 
Особливо часто це відбувається з дітьми, у яких спостерігається прискорений темп розумового і загального вікового розвитку. З раннього дитинства вони отримують схвалення оточуючих за вражаючі всіх обсяг і міцність знань, що й стає згодом провідною мотивацією їх розумової діяльності. 
Немає ніякого сумніву, що при відповідній системі навчання і виховання, за чітко продуманій системі розвитку мотивації ця проблема інтелектуально обдарованих дітей може бути цілком успішно подолано (що підтверджується і даними психогенетики про досить значною, набагато більш вираженою ролі середовищних факторів у розвитку творчих здібностей порівняно з інтелектом). 
При цьому система розвитку обдарованості дитини повинна бути ретельно вибудувана, суворо індивідуалізована і її реалізація повинна припадати на досить сприятливий віковий період. 
Ще однією часто зустрічається, багатьох обдарованих дітей є труднощі професійної орієнтації. Нерідко буває, що навіть до закінчення підліткового періоду обдаровані юнак чи дівчина не можуть з свого покликання. 
У цілому виникає ситуація деякою дезадаптації особливо обдарованої дитини, яка може приймати досить серйозний характер, часом цілком виправдовуючи віднесення цієї групи обдарованих дітей у групу підвищеного ризику. 
На основі вищесказаного, всі форми роботи з обдарованими дітьми (розвиваючі ігри, навчання, консультування, тренінг та ін) повинні повною мірою враховувати особистісні особливості обдарованої дитини і орієнтуватися на ефективну допомогу у вирішенні його проблем. 
3. Проблеми обдарованої дитини в сім'ї 
Проблема виховання обдарованих дітей в сім'ї не нова, але в даний час особливо актуальна. Дитина - продовження батьків, їхня любов, надія. Усі батьки хочуть, щоб його дитина була здоровою і щасливою, однак, посилаючись на брак часу, не може піклуватися про розвиток розуму і душі дитини. Матері, батьку, іншим членам родини потрібно побачити в кожного малюка особистість, допомогти їй сформуватися, розвинутися і вдосконалюватися, розпізнати індивідуальність, надати допомогу в саморозвитку. Для розвитку творчих здібностей особистості, що розвивається першорядне значення має родинне середовище. 
Таким чином, розвиток вроджених здібностей дитини, виховання інтелектуально розвиненої особистості починається у сім'ї. Створення в сім'ї розвиваючого середовища сприяє розкриттю творчого потенціалу обдарованих дітей. У мікросоціумі потрібні умови для розвитку здібностей, тобто організація діяльності дитини. Активному розвитку творчості допомагає включення обдарованої дитини в ігрову, художню, пізнавально-практичну діяльність, а також експериментування у різних сферах. 
Однак, ефективна лише та система дитячо-батьківських відносин, в якій виконуються такі умови: визнання безумовної цінності дитини; створення обстановки його безумовного прийняття, тобто ситуацій, в яких відсутнє зовнішнє оцінювання; надання дитині свободи вираження; креативність здатна розвиватися і реалізовуватися через прояв індивідуальності дитини. У дітей власна доля і майбутнє, яке залежить, в першу чергу, від сім'ї і сімейного виховання. 
Тому батькам необхідно побачити в кожній дитині особистість, надати допомогу в саморозвитку, зробити все можливе, щоб сформувати у дітей бажання жити, розвинути здібності, допомогти їм удосконалюватися і відбутися  
Виховання обдарованої дитини в сім'ї - складний і важкий труд, так як такі діти зазвичай вперті, самолюбні і честолюбні. У більшості дітей висока самооцінка, тому батькам слід заохочувати прояв самостійності, нестандартного мислення, долати бар'єр зазнайства. 
Обдарована дитина в сім'ї - її гордість. Але часто обдарованість дитини залишається непоміченою. Особливо, якщо це перша дитина або якщо всі діти однаково талановиті. Обдарованість - комплексна характеристика сфери здібностей, що включає: якісно своєрідне поєднання здібностей до видатного виконання будь-якої діяльності; інтеграцію здібностей, що зумовлюють широту можливостей людини; розумовий потенціал, цілісну характеристику пізнавальних можливостей і здібностей до навчання; сукупність задатків, чітко виражених природних передумов здібностей. Найяскравіші прояви дитини не служать достатньою заставою майбутнього таланту. 
Ознаки незвичайних здібностей у дитини невіддільні від віку і багато в чому залежать від темпу дозрівання і вікових змін. Ранні прояви обдарованості, незалежно від того, що саме робить дитина, зазвичай означають видатні інтелектуальні здібності. У цьому випадку відзначається швидкий розвиток розумової обдарованості і спеціальних здібностей в галузі мистецтва і науки. Дитина досягає успіхів у якому-небудь одному або декількох видах діяльності, наприклад, математики, музики та інших Буває, що обдарованість дитини не помічена в дитячому віці, а виявляється лише в підлітковому періоді. Часто під обдарованістю розуміється потенціал особистості, характерні особистісні властивості, які за різних обставин можуть залишитися нереалізованими. 
Тому прагнення до формування і розвитку якостей особистості обдарованої дитини є одним із завдань сімейного виховання. Так як обдаровані діти виявляють підвищену активність у пошуку нових знань і відчуттів, то батькам та іншим членам сім'ї слід надати їм цю допомогу, тобто сприяти їх розумовому йособистісному розвитку. 
Якщо дитина живе в атмосфері свободи і впевненості, він може реалізувати свої можливості, отримати потрібну підтримку і мотивацію для подальшого розвитку. Діти, які таким чином приходять до самосвідомості, шукають нові способи, які дозволили б їм розвинути їх особистість і інтелект [5, 57]. 
Хороша система виховання повинна відповідати потребам дитини, розвивати його потенціал і зменшувати його слабкості. Це, у свою чергу, зміцнює і допомагає йому самостійно долати слабкості. 
Говорячи про виховання обдарованої дитини в сім'ї, не можна не торкнутися проблеми, з якими стикаються всі учасники даного виховного процесу. Так, виділяють два рівні проблем: обдарована дитина в сім'ї та в суспільстві. 
З першим рівнем проблем батьки стикаються незабаром після народження такої дитини. Його підвищена активність доставляє батькам масу незручностей: проблеми зі сном, їжею тощо. Потім починаються труднощі, пов'язані з підвищеною пізнавальною активністю обдарованої дитини: батьків пригнічують нескінченні дитячі питання, а також складнощі, які виникають у нього на ранніх етапах навчання. Справа в тому, що в обдарованої дитини досить часто формується зона особливих інтересів. На шкільні предмети, які часто виявляються поза цією зоною, у нього не залишається ні часу, ні бажання. 
Таким чином, основну роль у розвитку обдарованих дітей. Перш за все вони повинні бути зацікавлені у розвитку високоінтелектуальної і творчої особистості своєї дитини   
4. Особливості розвитку обдарованої дитини 
Кожна обдарована дитина неповторна, але при всіх індивідуальних проявах дитячої обдарованості існує досить багато рис, характерних для більшості обдарованих дітей. Ці прояви легко помітити в пізнавальної діяльності; поведінці обдарованого дитини; його спілкуванні з однолітками, батьками братами сестрами і іншими дорослими в сім'ї, освітніх установах та інших [5; 42]. 
Обдарованість прийнято діагностувати за темпом розумового розвитку - ступеня випередження дитиною при інших рівних умовах своїх ровесників (на цьому засновані тести розумової обдарованості і коефіцієнт інтелектуальності). Значення такого показника не слід перебільшувати, оскільки першорядне значення має творча сторона розуму. Раніше інших можна виявити художню обдарованість дітей (в області музики, потім - малюванні). В області науки раніше за все проявляється обдарованість до математики. Нерідкі випадки розбіжності між розумовою рівнем дитини і виразністю більше спеціальних здібностей. Але навіть найвидатніші прояви дитини невіддільні від віку: вони багато в чому обумовлені темпом дозрівання і віковими змінами. У визначення обдарованих дітей часто входить положення про необхідність забезпечення для них спеціальних умов навчання, оскільки їх високі пізнавальні можливості і потреби не знаходять відповіді у традиційній школі, орієнтованої головним чином на вік. 
Обдаровані діти часто перебільшено емоційні, запальні, легко збуджуються через дрібниці, але це не примхи, а прояв багатства їх натури. Творчі діти рідко бувають спокійними, вони часто страждають через свою винятковість, проте багатьох із них рятує тонке почуття гумору. Самі вони якщо й глузують, то цінують хорошу жарт. Від інших дітей вони відрізняються особливістю мови, моторикою і сприйняттям   
Дитина з високорозвиненим інтелектом може відрізнятися емоційною нестійкістю, недорозвиненням психомоторної сфери. Серед обдарованих також зустрічаються діти, психічний розвиток яких відрізняється нерівномірністю на рівні сформованості емоційних, регуляторних, психомоторних, особистісних та інших сторін психіки. Ця особливість їх розвитку багато в чому обумовлює необхідність надання їм педагогічної і психологічної допомоги, а також моральної підтримки з боку батьків і педагогів  
Серед найбільш характерних і часто зустрічаються особливостей обдарованих дітей виділяють: 
· Неприязнь до школи; 
· Особливу спрямованість ігрових інтересів; 
· Неконформность; 
· Заглибленість у філософські проблеми; 
· Невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком; 
Ю.З. Гільбух до найважливіших особливостей обдарованих дітей відносить: 
- Незвично ранній прояв високої пізнавальної активності і допитливості; 
- Швидкість і точність виконання розумових операцій, зумовлених стійкістю уваги і оперативної пам'яттю; 
- Сформованість навичок логічного мислення; 
- Багатство активного словника; 
- Швидкість і оригінальність вербальних асоціацій; 
- Виражену установку на творче виконання завдань; 
- Розвиненість творчого мислення та уяви, володіння основними компонентами уміння обдарованих дітей. 
Говорячи про інтелектуальну сфері обдарованої дитини, потрібно зазначити, що відмінність від інших дітей у швидкості мислення, спостережливості та виключної пам'яті. Обдарована дитина проявляє виражену і різнобічну допитливість, часто повністю зайнятий тим чи іншим заняттям, охоче і легко вчиться, виділяється вмінням добре висловлювати свої думки. Така дитина часто демонструє здібності до практичного застосування своїх знань. 
У спілкуванні обдарована дитина легко пристосовується до нової ситуації, в оточенні сторонніх людей зберігає впевненість у собі, має тенденцію керувати іграми або заняттями інших людей. Характерною особливістю також можна назвати те, що інші діти часто вибирають його в якості партнера по іграм або занять, часто звертаються до нього за порадою і допомогою. У спілкуванні з однолітками обдарована дитина часто проявляє ініціативу, бере на себе відповідальність, що виходить за рамки його віку  
У якості однієї з основних особливостей емоційної сфери обдарованої дитини є вразливість. Причинами її є надчутливість, здатність вловлювати причинно-наслідкові зв'язки, які поєднуються з випередженням у кількості та силі сприйняття навколишніх явищ і подій. Обдаровані діти не тільки більше бачать і тонше відчувають, вони здатні стежити за декількома явищами відразу, тонко помічаючи їх схожість і відмінність. Здатність вловлювати те, що не помічено іншими, у поєднанні з властивим їм егоцентризмом призводить до того, що вони всі приймають на свій рахунок   
Всім обдарованим дітям властива потреба в знаннях. Їх не потрібно змушувати вчитися, вони самі знаходять собі роботу, частіше складну інтелектуальну. Люблять розумову працю і цим часто насторожують батьків. Обдарована дитина частіше шукає спілкування з дорослими, так як вони розуміють його краще, ніж однолітки, які часто над ним насміхаються, дають прізвиська. 
У цілому, обдаровані діти мають перевагою майже по всіх параметрах розвитку. Більш пристосовані в емоційному і соціальному плані, вони легше навчаються і краще засвоюють матеріал. Період концентрації уваги у них більше, словниковий запас ширше, вони легше вирішують завдання і більш здатні до абстрактного мислення. Вони чинять опір конформізму, більш схильні до змагальності та незалежності, відрізняються високими соціальними ідеалами, більш цілісні, допитливі, винахідливі, наполегливі, більш схильні до творчості і чуйні до настроям оточуючих. У сферах, що відповідають їх обдарованості, такі діти досягають найбільш високого рівня розвитку, і результати їх діяльності мають унікальних характер   
Таким чином, володіння обдарованими дітьми описаними вище якостями вимагає до них особливого підходу. Саме тому такі діти потребують особливої ​​вихованні, індивідуальних навчальних програмах в спеціальних школах, в яких вчителі знають і враховують можливості кожного обдарованої дитини, ставлять перед ним надзавдання, долаючи які він буде розвиватися відповідно до своїх задатків і здібностям. 

Питання обдарованості є одним з найбільш цікавих і загадкових в педагогіці і психології. Проблемою обдарованості цікавилися педагоги, психологи, батьки протягом століть. Проте, саме в даний час спостерігається значний ріст і розвиток нових технологій, а тому зросла потреба суспільства в людях, що володіють нестандартним мисленням, вміють ставити і вирішувати нові завдання, пов'язані з майбутнього. Можна говорити про те, що сьогодні наше суспільство відчуває брак творчих, що володіють нестандартним мислення особистостей. Обдарованого ж, талановитої людини, у свою чергу, відрізняють принципова новизна та оригінальність підходу. Обдарованого, таким чином, прийнято називати того, чий дар явно перевершує середні можливості, здібності більшості. 
Особливості, властиві обдарованим, збагачують наше життя у всіх її проявах і роблять їх внесок у неї надзвичайно значущим. По-перше, обдарованих відрізняє висока чутливість у всьому, у багатьох високо розвинене почуття справедливості, вони здатні чутливо вловлювати зміни в суспільних відносинах, нові віяння часу в науці, культурі, техніці, швидко і адекватно оцінювати характер цих тенденцій у суспільстві. 
Друга особливість - безперервна пізнавальна активність і високо розвинений інтелект дають можливість отримувати нові знання про навколишній світ. Творчі здібності тягнуть їх до створення нових концепцій, теорій, підходів. Оптимальне поєднання в обдарованих дітей інтуїтивного і дискурсивного мислення (у переважній більшості випадків при домінуванні першого над другим) робить процес отримання нових знань дуже продуктивним і значущим. 
По-третє, більшості обдарованих властиві велика енергія, цілеспрямованість та наполегливість, які в поєднанні з величезними знаннями і творчими здібностямидозволяють втілювати в життя масу цікавих і значущих проектів 
 Моніторинг стану розвитку обдарованих дітей у певному навчальному закладі.

Моніторинг здібностей здійснюється на основі різних диференційованих складових. Учень постійно перебуває в полі зору педагогів та інших спеціалістів (психолога, медика) під час навчання в комплексі. Сучасна наука твердить, що виявити обдарованість можна за допомогою взаємодоповнювальних способів. Провідні науковців з питань освітнього моніторингу (О. Ляшенко, Т. Лукіна) виділили рівні освітнього моніторингу: індивідуальний, локальний, муніципальний, регіональний, національний або державний, міжнародний, які залежать від того, що або хто є об’єктом дослідження  

Ми вважаємо, що при роботі з обдарованими дітьми та молоддю також необхідно застосовувати моніторингові дослідження на різних рівнях. Нами запропоновано рівні психолого-педагогічного моніторингу .

Під психолого-педагогічним індивідуальним моніторингом обдарованої дитини і молоді ми розуміємо самостійне спостереження за розвитком самою особистістю або дорослими, що знаходяться поруч (батьки, вихователі, учителі тощо) і фіксування досягнень у спеціальну карту особистості, «паспорт особистості». Такі індивідуальні моніторингові спостереження можна характеризувати як процес самомоніторингу – безперервний процес упродовж життя, який допомагає особистості врегулювати його (життя), якби мовити, від однієї «точки фіксації моменту» до наступної. Особистість через самопізнання у процесі самомоніторингу здійсняє саморегуляцію. Таким чином самомоніторинг є процесом, коли особистість реагує на зовнішні фактори та втручання й виробляє «переможні» для себе ідеї, вчинки, дії, почуття, нові можливості, «подвижки» (П. В. Лушин). Особистість створює для себе свою екосистему і постійно займається процесом самомоніторингу для того, щоб пристосуватися, самоврегулювати своє життя, й зайнятися саморозвитком, а обдарованій особистості знаходити своє призначення та застосовувати свою обдарованість .

Локальний моніторинг відбувається (проводиться) у межах конкретного навчального закладу освіти (від дошкільного до вищого) і його головною метою є збір інформації про обдарованих дітей, підлітків та молоді, систематизація, узагальнення та виявлення основних напрямів діяльності й вироблення стратегії і тактики щодо розвитку цих особистостей. Постійне спостереження та супровід дитини змалечку до дорослого віку. Унаслідок локального моніторингу ймовірна своєчасна корекція стратегічних планів, навчальної, виховної роботи для всіх учасників діяльності, як обдарованих так і тих, хто знаходиться поруч.

На місцевому рівні у моніторингові дослідження включаються всі навчальні, позашкільні заклади, громадські організації, благодійні фонди, що опікуються роботою з обдарованими, державна адміністрація задля узагальненого уявлення про діяльність всіх причетних до роботи з обдарованими дітьми та молоддю. Унаслідок таких досліджень виявляються місцеві проблеми по питаннях обдарованості та визначаються шляхи їх подолання, що дасть змогу пізніше проводити цілеспрямовану роботу по навчанню дорослих роботі, спілкуванню та супроводу обдарованих дітей, підлітків. Отримавши результати моніторингу місцевий центр має можливість змоделювати, підкоректувати та направити у більш слабкі місця найдосвідченіших фахівців та створювати нові гуртки, секції тощо для подальшого розвитку обдарованих. Таким чином застосовується синергетичний підхід в освіті.

У моніторингові дослідження на державному рівні приєднуються всі, хто мешкає на території України, а значить відстежується розвиток усього напряму роботи з обдарованими дітьми та молоддю в країні. Здійснюється узагальнене спостереження, оцінювання й контроль для подальшого прийняття управлінських рішень, загальноукраїнського характеру, що буде впливати на розвиток усієї системи освіти. Таким чином можна буде визначати загальні тенденції освіти України та перевіряти їхню необхідність, відповідність і раціональність щодо поставленим цілям, що дасть змогу якісно і ефективно функціонувати всій системі освіти.

Міжнародні моніторингові дослідження відкривають широкі перспективи для всебічного оцінювання, порівняння наших власних напрацювань, досвіду, кроків «в ногу з часом», своєчасно визначати світові тенденції, пропонувати своє, вивчати та розробляти загальні міжнародні стандарти з питань обдарованості та всього, що з цим пов’язано.

Як зазначає О. Ляшенко, моніторинг в освіті – це насамперед системна процедура, яка не обмежується контрольною функцією. Вона полягає не лише у відстеженні стану певного суб’єкта освітньої діяльності, а більше спрямована на з’ясування чинників, які потрібні для його розвитку, зміни ситуації тощо, що може призвести у визначенні подальших змін і розвитку особистості дитина, зокрема обдарованої дитини.

У навчальних закладах України було розпочато експеримент по впровадженню у виховну систему ЗНЗ психолого-педагогічного проектування соціального розвитку особистості, стимулювання соціально-комунікативної активності школярів, створення єдиної системи виховних впливів сім’ї і школи, удосконалення системи планування та проведення корекційно-виховної роботи за діагностично-проектувальним комп’ютерним комплексом «Універсал» В. О. Киричука [5]. Використовуючи системний підхід при формуванні проектування розвитку особистості, що розглядався як процес, який містить фізичний, психічний, соціальний та духовний компоненти, у закладах освіти здійснювався аналіз – компонентно-структурний, функціональний, генетичний та прогностичний. Це дало змогу визначити передумови розвитку інтелектуально обдарованої особистості, здійснити комплексне вивчення особливостей розвитку особистості інтелектуально обдарованого учня ЗНЗ, розглянути його структуру і динаміку. Унаслідок цього проектування запропонувало і теоретично обґрунтувало наскрізну систему управління процесом розвитку інтелектуально обдарованої особистості, що стало методологічною базою психологічної і педагогічної допомоги. А це і є експериментальне здійснення локального психолого-педагогічного моніторингу обдарованої особистості в конкретному загальноосвітньому навчальному закладі. Плануючи роботу по проектуванню розвитку особистості конкретного учня, практичні психологи, класні керівники здійснюють індивідуальний моніторинг, у якому відслідковують різні зміни (фізичні, психічні, соціальні, духовні) упродовж усього терміну навчання дитини. Обговорення результатів, обмін спостереженнями, проведення спільних семінарів, «круглих столів», участь у конференціях загальноосвітніх навчальних закладів, задіяних у науково-дослідній роботі в системі проектування виховного процесу є основою моніторингових досліджень на регіональному рівні.

Методи роботи з обдарованими дітьми

1.Методи психолого – педагогічного супроводу особистості:
• Метод моделювання проблемно насиченого виховного середовища
• Метод стимулювання групової та індивідуальної рефлексії
• Метод проблемно-конструктивного тренінгу
• Метод педагогічного сприяння
• Метод емпіричної акумуляції
• Метод суб’єкт – суб’єктного діалогу

2. Методи суб’єктної актуалізації:
• Метод перспективного самопізнання
• Метод групового прогнозування
• Метод інтерактивної взаємодії
• Метод проектування особистісних досягнень
• Метод евристичних досліджень
• Метод продуктивної самореалізаії

Як часто ми чуємо від представників старшого покоління, що діти нині зовсім не такі як раніше. Та й багато батьків помічають незвичайність поведінки своїх улюблених чад? Можливо, саме в пору згадати про нове покоління людства, яке психологи називають діти індиго.

Як з'явилося поняття «діти індиго»?

Ненсі Енн Тепп — американська провидиця, вміє розпізнавати ауру людини. В кінці 70-х років вона проводила дослідження в Державному університеті в Сан-Дієго, працюючи з аурою дітей. Результати цих досліджень приголомшили не тільки Ненсі, а й всіх світових психологів — у деяких дітей була помічена аура незвичайного темно-синього кольору, кольору індиго, в той час як у більшості дітей аура золотава. Коли вчені почали вивчати особливості цих дітей, то виявили багато інших відмінних рис. По-перше, їх імунна система набагато сильніша, ніж у звичайних людей, і пояснюється це зміненим ДНК, по-друге, ці діти в психологічному плані набагато сильніше нас, у них яскраво виражені лідерські здібності, вони завжди чітко знають, чого хочуть і не підкоряються ніяким правилам. Деякі вчені впевнені, що діти індиго — це представники нової раси, які прийшли у світ, щоб врятувати його.

За даними дослідників, перші діти індиго стали з'являтися ще в 70-х роках, а 90% дітей, народжених після 1994 року, є дітьми індиго. Виходить, що найстарші з таких дітей сьогодні вже дорослі люди, і вони яскраво виділяються серед основної маси.

Особливості дітей індиго

Щоб зрозуміти, чи належить ваш малюк до індиго, не треба довго придивлятися до його поведінки, бо ви вже на другому році його життя легко помітите його несхожість із звичайними дітьми. Вже з новонародженим індиго неможливо розмовляти зверхньо або наказувати йому, таке ставлення обурить його і викличе бурю протесту, якщо він не зрозуміє ті чи інші ваші дії. Тобто ніякого авторитаризму по відношенню до себе він не потерпить. Вже в ранньому дитинстві така дитина проявляє гіперактивність, але психологи не рекомендують знижувати її за допомогою медикаментів, бо через кілька років таке втручання може проявитися непередбачуваними наслідками (дитина і 2 хвилин не зможе просидіти на одному місці). Батьки часто говорять, що в їхньої дитини вбудований моторчик, який керує ним, і вже представляють всі складнощі, пов'язані із зауваженнями вчителів у школі і неможливість жодного вихователя захопити їх чадо чимось цікавим.

Коли дитина індиго підростає і опановує першими навичками мови, вона відразу стає на новий етап свого розвитку: сама розповість батькам, що їй треба, що вона хоче і взагалі відкриє очі їм на багато раніше невідомих речей.

Якщо з усього вищесказаного ви зрозуміли, що ваша дитина є представником індиго, — не панікуйте і турбуйтеся, адже те, що ви зрозуміли це — вже великий плюс. Деякі батьки можуть піти в езотерику, намагаючись визначити, з якою ж метою їх дитя прийшло на світ, але не варто загострювати увагу на цьому, заплутаєтеся самі і налякаєте дитину. Краще, поки малюк росте, зосередьтеся на розвитку його кращих якостей і навчити контролювати недоліки.

Психологічні дослідження підтвердили, що природа обдарувала дітей індиго неймовірними здібностями, але їм треба допомогти розкритися. Дитина може і сама не підозрювати, що в ній прихований талант художника, поки не потрапить до досвідченого вчителя. Вона може не знати, що у володіє відмінним слухом, великими здібностями до віршування, поки одного разу не надумає зробити вам подарунок до свята. З дітьми індиго ніколи нудно не буває, оскільки творчість б'є з них ключем. Правда, є тут один недолік - часто вони не доводять до кінця свої починання через непосидючисть.

Надздібності індиго можуть вражати дорослих. Здається дивним, але вони не стануть задавати зайвих питань типу «Звідки беруться діти?», «Чому люди вмираю?» або «Чому мама зараз плаче?», звідки-то їм все це вже відомо. Це позбавляє багатьох батьків від розмов на складні теми, але буде навпаки - сама дитина почне повчати вас.

Тепер уже зрозуміло, що дитина індиго - це дитина з незвичайною моделлю поведінки, що володіє незвичними психологічними характеристиками. Головна якість цих дітей — небачена життєва мудрість. Напевно, вам доводилося бачити вже трирічного малюка, вправно підпорядковуючого комп'ютерну мишку, або чути з «вуст немовляти» незвичайні для його віку дорослі вислови. Це вже явні ознаки прояву рис індиго.

Діти індиго досить суперечливі, вони можу погано вчитися в школі, викликати подив своєю дивною поведінкою, неадекватно себе вести в різних ситуаціях, але при цьому тест на інтелект видає високий результат. На перший погляд індиго може показатися грубим і замкнутим, але маленькі діти і тварини буквально обожнюють його (а хіба можна обдурити тварин?).

Ви ніколи не підпорядкуєте дитину індиго наказами, вона завжди буде спілкуватися з дорослими на рівних, при цьому самі дорослі почнуть відчувати її невідповідну віку мудрість. Вони не приймають загальноприйняті правила і постійно порушують їх, а все, що може перешкодити їм, не заслуговує їхньої уваги.

Основні відмінності індиго

·                     З самого народження вони відчувають свою перевагу, свою піднесеність, 

·                     Вони не визнають авторитетів і кумирів, 

·                     Вся їх поведінка заснована на власних відчуттях і велінні здорового глузду, 

·                     Вони завжди без сорому скажуть вам, чого хочуть, 

·                     Вони мають власну думку щодо всього на світі і, як правило, ця думка розходиться з батьківською, 

·                     Вони не сприймають зауважень і залякувань, 

·                     Вони не можуть зосередитися на чомусь одному протягом довгого часу, 

·                     Вони не стануть прислухатися до порад дорослих, а все в житті пізнають на власних «шишках», 

·                     Індиго замикаються в суспільстві звичайних дітей і можуть скаржитися батькам, що їх ніхто не розуміє, 

·                     Вони надають перевагу творчий діяльності перед всіма іншими видами занять, 

·                     Вони губляться, стикаючись з консерватизмом, де замість прояву креативної думки необхідно слідувати стандартам, 

·                     Часто індиго можуть страждати порушеннями сну і кошмарами, 

·                     Не потерплять насильства над оточуючими, особливо слабкими та безпорадними.

Як приборкати енергію індиго? Правила поведінки з індиго

Часто батьки дітей індиго скаржаться на їх гіперактивність, яка доставляє їм масу труднощів. Деякі батьки бачать вихід з цього в суворому контролі, але психологи вже розробили оптимальний звід правил на допомогу батькам незвичайних дітей.

1. Пам'ятайте, що почуття власної гідності для індиго на першому місці, тому ніколи не принижуйте його, інакше він почне мстити. 
2. У цих дітей сильно розвинена інтуїція, тому обдурити їх неможливо, і не намагайтеся. Краще намагайтеся чесно говорити з ним про все, але якщо обговорювана проблема дійсно складна, трохи прикрасьте її і завершіть розмову словами: «Ми впораємося з цим!». 
3. Для індиго неймовірно важлива свобода вибору. Дайте йому цей вибір, але при цьому не забудьте повідомити про можливі наслідки. Нехай він сам приймає рішення. 
4. Ніколи йому не наказуйте! Якщо вам щось необхідно від дитини, спробуйте у м'якій формі висловити своє прохання, мотивуючи реальними причинами. 
5. Дайте простір його творчості. Він просто обожнює творити і це може допомогти стати вам друзями. Не драматизуйте, якщо від його творчості розмальовані всі шпалери, а кімната завалена модельками машин. 
6. Ніколи не нав'язуйте йому свою точку зору. Як би вам не приємно не було, але ваша думка його просто не хвилює і навіть викликає роздратування. Але це не хамство, а спосіб проявити волелюбність. Не забувайте, що при своїй наполегливості, ви можете стати в один ряд з тими, хто «його не розуміє». 
7. У складних ситуація завжди згадуйте, що ваша дитина належить до нового покоління людей! 

Типи дітей індиго

Сьогодні ці незвичайні діти перебувають під пильним наглядом науковців. У результаті багатьох зіставлень і тестів, психологи прийшли до висновку, що на даний момент існує чотири типи дітей індиго. 

1. Гуманісти. Ці діти прийшли служити людству і направлені на роботу з людьми. Серед них майбутні лікарі, вчителі, юристи, політики та бізнесмени. У них дуже розвинене почуття такту і дипломатичність, вони надзвичайно активні і можуть розмовляти з ким завгодно стільки часу, скільки знадобиться у дуже дружній манері. У них сформовані стійкі переконання, змінити які неможливо. Але фізично діти-гуманісти трохи незграбні, тому при своїй активності часто можуть злегка (або не злегка) поранитися, забувши про обережність. 

У дитинстві їм необхідна різноманітність іграшок, вони здатні вивалити абсолютно всі іграшки на середину кімнати і грати з ними, але можуть і не доторкнутися до них. Такі діти дуже розсіяні, тому прибрати свою кімнату для них справжнє випробування, тільки почавши прибирання, вони можу зачепитися поглядом за книжку і запоєм читати її, забувши про прибирання. 

2. Концептуалісти. Такі діти легко зосереджуються на якомусь одному проекті. Серед них майбутні архітектори, інженера, дизайнери, пілоти, астронавти, військові. Ці індиго добре складені і фізично міцні. Вони прагнуть до управління і найчастіше об'єктом управління стають їх матері, особливо у хлопчиків, і батько у дівчаток. Втрата батька для них велика проблема в житті. 

Негативна властивість цього типу індиго — схильність до згубних звичок у підлітковому віці, особливо до наркотиків. Батьки повинні постійно виявляти увагу до них і насторожитися, якщо дитина часто усамітнюється в своїй кімнаті. 

3. Художники. Категорія цих індиго сама чуттєва. Вони з головою йдуть в якій-небудь рід мистецтва, творчість — це їхнє життя. Серед них майбутні вчителі і художники. Чим би в житті вони не займалися, у всьому буде помітний творчий підхід. Якщо вони зацікавилися медициною, то з них вийдуть відмінні хірурги та наукові співробітники. 

Саме ці діти-художники здатні стати видатними акторами. У дитинстві вони пробують себе у всіх напрямках творчості. Тому не поспішайте купувати дорогий інструмент, краще все брати напрокат. Ця дитина може грати відразу на декількох інструментах, але в підлітковому віці вона все ж віддасть перевагу одному з них і стане віртуозом у своїй галузі. 

4. Живуть у всіх вимірах. Це найскладніший тип індиго, тому що поєднує в собі три попередні. Лише тільки їм виповнюється рік-два, батьки вже втрачають будь-який контроль над ними. Вже тоді вони дадуть відповідь: «Я все можу і знаю сам». Це той тип дітей, які подарують світу нові філософії і релігії. Їм складно пристосовуватися до життя, бо це виливається в часті бійки та конфлікти з оточуючими. 

Життя індиго пов'язане з цілою низкою труднощів. Зараз основна їх маса ще діти і від них вимагають жити за правилами, які колись давно кимось були придумані, а ми вже знаємо, що жити за правилами для індиго - це сущі страждання. Важко цим дітям і в нинішніх школах, програми яких розраховані на звичайних дітей, значить їм вона не підходить. У нашій системі освіти вже багато говорять про індивідуальний підхід в навчанні та вихованні, але поки що це тільки перші кроки, не здатні повністю задовольнити надздібних дітей, не вміють розпізнати в них природних нахилів і талантів. Шаблонна програма заганяє індиго в жорсткі рамки, чим відбиває бажання до подальшого розвитку і навчання.

Але ми вже знаємо, що серед нас багато нових людей, на яких треба по-новому дивитися, адже саме вони є наступним етапом в еволюції людини. Можливо, саме ваша дивна дитина в один момент підкаже вам правильний раціональний вихід зі складної ситуації. А що повинні робити ми, дорослі? Дуже мало і в той же час багато - слухати наших дітей, слухати, щоб почути. Індиго вже готові розповісти нам про себе

2. ХТО ТАКІ ДІТИ ІНДИГО І НА ЩО ВОНИ ЗДАТНІ?

У педагогічному обігу нещодавно з'явився новий термін "Діти Індиго" ("Нові діти", "Діти Нової Свідомості" - будемо розглядати ці поняття як синонімічні). В українській педагогічній науці він поки що широко не використовується. Хоча День Індиго вже декілька років поспіль відзначають 29 січня у ста країнах світу.

Для вітчизняної академічної науки Діти Індиго ще не стали предметом безпосереднього зацікавлення. Вважається, що риси, які відрізняють їх від інших, певною мірою притаманні кожній особистості на певному етапі її розвитку. Проте на Заході деякі вчені у галузі психології, педагогіки, філософії та мистецтва серйозно розглядають проблему взаємодії з Дітьми Індиго на різних рівнях: побутового спілкування, навчання, розвитку мистецьких здібностей тощо.

Діти Індиго - це феномен загальнопланетарного масштабу, для якого не існує культурних і мовних бар'єрів. До цього часу феномен не викликав усе-загальної уваги через те, що він "дивний" для сучасної психології, яка вважає людську природу незмінною. Зазвичай, люди вірять в еволюцію, але в таку, що вже відбулася. А того, що на Землі зароджується нова людська свідомість, яка проявляється в наших дітях уже сьогодні, консервативна думка не визнає. Але феномен продовжує розвиватися - фіксується все більше випадків появи Дітей Індиго. Оскільки феномен відомий уже тривалий час, його вивчають багато професіоналів, і на деякі питання вже з'являються конкретні відповіді.

Проте спектр ставлення до цього феномену дуже широкий - від трепетно-піднесеного до нігілістичного. Довкола появи Нових Дітей тривають суперечки езотериків і вчених. Одні намагаються пояснити цей феномен результатом мутації, впливом СНІДу; інші вважають його вигадкою американських учених, які бажають заробити на подібній сенсаційній теорії; треті ставляться до цього явища з усією серйозністю і відповідальністю, переконуючи, що нинішнє покоління справді врятує світ.

Є думка, що змінилися часи, звичаї, традиції, іншими стали суспільні та моральні норми - змінилися і діти. Що ці, так звані Індиго, завдяки спілкуванню з телевізором всмоктують у себе нову культуру, яка спеціально їм нав'язується, Унаслідок чого у них формується новий тип свідомості - звідси і гіперактивність, небажання підкорятися, і завищені вимоги на кшталт "адже я цього вартий", будь крутіший. Сьогодні їх уже ніхто не змушує носити піонерські галстуки, Форму і думати за вказівкою. З юного віку вони перебувають у бурхливому потоці інформації (найчастіше не фільтрованої батьками) і знають набагато більше, ніж старше покоління у їхньому віці. Ось і вся "індиговість", скаже дехто.

Здебільшого педагоги і психологи, які безпосередньо працюють з сучасними дітьми, опираючись на власний досвід, стверджують, що діти зараз справді інші. І зовсім не середовище робить сучасних дітей "індиговими". Вони народжуються з усіма тими ознаками, які так наполегливо приписують носіям цього феномену. Ці ознаки проявляються у них виразно з народженням і не залежать від стилю виховання.

Позитивно налаштовані дослідники впевнені, що ці діти передвіщають новий еволюційний виток і є новою людською породою, яка несе нову мораль і нові цінності. Негативно ж налаштовані вважають їх розбещеним поколінням, моральними потворами й ознакою виродження людства. Ці радикальні версії, що взаємозаперечують одна одну, красномовно ілюструють схильність людини до крайнощів. Тоді як істина завжди багатогранна. В одному думки збігаються: сучасні діти значно випереджують ровесників у розвитку і мають здібності, про які раніше людство і не мріяло.

У будь-якому випадку це цілком унікальне явище, варте уваги і всебічного вивчення! Це явище, яке має багато проявів і форм, але незрозуміле. У даному посібнику запропоновано одну з можливих версій, яка не претендує на вичерпність. Або швидше, набір версій, інколи несумісних і навіть суперечливих. Хай читач, який не завжди має змогу "покопатися" в Інтернеті або читати спеціальну літературу, ознайомиться з різними думками і сам зробить висновки. Або - якщо висновки робити зарано - принаймні зацікавиться проблемою і шукатиме ще більше інформації, ставитиме все нові запитання. Згадаймо сократівську майєвтику: правильно поставлене запитання - половина відповіді. Всі відповіді знаходяться у нас самих, бо всі ми - зрілі духи, які пройшли вже величезні цикли космічних перероджень. Треба тільки пригадати... "Справжнє знання, як і дитина, народжується в муках" (Сократ). І ці муки творчого пошуку, дерзання і пізнання обов'язково увінчаються відкриттям, просвітленням, прозрінням, потрясінням. Цей стан чудово відтворила Ліна Костенко:

Буває мить якогось потрясіння:

Побачиш світ, мов вперше у житті.

Звичайна хмарка, сіра і осіння,

Пропише раптом барви золоті.

Стоїш, як стогін, під склепінням казки.

Душа прозріє всесвітом очей.

Тремтить гілля, з облич спадають маски...

З усього світить суть усіх речей.

І до віків благенька приналежність

Переростає в сяйво голубе.

Прямим проломом пам'яті в безмежність

Уже аж звідти згадуєш себе.

Про Дітей Індиго сьогодні пишуть численні автори: Байярд Роберт Т. і Байярд джин, Барбара Марсіньяк, Вейн Досік та Елен Кауфман, Георг Кюлевінд, Джеймс Твайман, Діана Ланкастер, Дорін Вйорче, Друнвало Мелхіседек, Зігфрид Войтінас, Кароліна Гегенкамп, Лі Керолл (Крайон) і Джен Тоубер, Пеггі Дженкінс, Пол Донг і Томас Рафілла, Джон Грей, Роберт Джерард, Сімоне Харланд, Стів Ротер, П. М. X. Етуотер, Юрій Земун, Геннадій Бєлімов, Вадим Зеланд, М. Куртишова, Зоряна і Ніна Некрасови та інші.

В українській педагогіці цю тему майже не розроблено. Педагоги про феномен Нових Дітей говорять з обережністю, посилаючись на те, що в Україні проблема Індиго ще не визріла, отже, широке вивчення цього феномена на науковому рівні не ведеться. Певною мірою проблему досліджують психологи, надаючи допомогу батькам, яких насторожує аномальна поведінка дитини. Теперішні батьки часто не знають, як виховувати своїх дітей. Вони скаржаться на те, що дитина не сприймає традиційні підвалини життя і правила суспільства і, на їхній погляд, неправильно будує контакти з ровесниками. Прихильники традиційної точки зору вважають, що йдеться передусім про поведінкові реакції, властиві тому чи іншому психотипу, або про результат дефіциту уваги чи прояви гіперактивності. Однак існують численні факти, які свідчать про справжність існування Індиго.

Протягом 2007-2008 навчального року у Львівському інституті післядипломної педагогічної освіти (ЛОІППО) було прочитано низку лекцій на тему «Феномен Дітей Індиго і виховання духовності" для вчителів різних категорій: педагогів-організаторів, викладачів української мови та літератури, вчителів початкових класів, викладачів предмета "Основи здоров'я", вчителів музики, музичних керівників дошкільних навчальних закладів, вчителів трудового навчання, вчителів зарубіжної літератури, викладачів ВНЗ (ліцеїв, коледжів, закладів профтехосвіти), вчителів математики, вчителів інформатики тощо. Було проведено анкетування з метою визначити рівень обізнаності вчителів Феноменом Дітей Індиго і їх потребу в інформації про цих дітей, методи Роботи з ними.

Було опитано 120 осіб. Лише деякі з них (близько 20 %) до лекції чули про Дітей Індиго. Джерелами інформації для них були: радіо (5 %), телебачення  /о), книги (10 %), преса (40 %), Інтернет (3 %), колеги (15 %), психологи  (3,5 %). На курсах підвищення кваліфікації вперше отримали детальну інфор­мацію про Дітей Індиго понад 90 % респондентів.

Публікації українських авторів на цю тему не читали. Відчувають потребу в літературі про сучасних Нових Дітей і хотіли б її отримати 95 % слухачів.

На запитання "Чи вважаєте доцільним вивчення українських Нових Дітей і чому?" схвально відповіли 80 % опитаних і висунули такі аргументи.

• світ змінюється, треба іти в ногу з часом;

• це потреба нашого часу;

• так, тому що це існуюче, але не достатньо вивчене явище;

• оскільки такий феномен існує, то його треба досліджувати;

• тому що вони наше майбутнє;

• щоб дізнатись більше про їхні можливості;

• щоб уміти вирізняти їх серед інших;

• щоб знати, як сприймати таких дітей, як виховувати;

• потрібно пояснити дорослим шкідливість застарілих методів виховання;

• для вивчення їх особистості, щоб допомогти розвинути інших;

• для допомоги батькам і вчителям;

• щоб зрозуміти їх і допомогти їм, підтримати їх;

• знання про них полегшує роботу і навчання;

• щоб створити їм умови для самореалізації і повчитися в них;

• щоб знати, як ці діти розвиваються, як з ними поводитися;

• для розвитку суспільства у кращий бік;

• щоб знати, як працювати з ними;

• тому, що такі діти потребують особливого підходу. А якого?

• тому що з ними потрібно працювати, розвивати їхні здібності;

• від того, наскільки ми пізнаємо їх, залежить їхнє життя;

• щоб розвинути нове розумне покоління людей;

• щоб життя несло більше любові і миру, щоб світ був духовним;

• для кращого розуміння сутності людського існування на Землі;

• щоб було менше агресії, насильства;

• можливо, зміниться свідомість сучасних українців на користь народу. На запитання: "Які ознаки характеризують Нових Дітей? Що це за діти?

Яка їхня роль у сучасному світі і значення для майбутнього планети і людства?" після прослуханої лекції відповіли приблизно 60 % опитаних і дали такі характеристики:

• їх характеризує непорозуміння з цим світом, дуже вразливі;

• їх інколи важко зрозуміти;

• не бажають чекати, проявляють нетерплячість, хочуть все і зразу;

• влаштовують істерики, так що доводиться виховувати власне терпіння, а в них - повагу до інших;

• швидше і активніше за інших проявляють свої здібності;

• їхнє призначення - змінити світ;

• це діти, які живуть у гіперінформаційному просторі;

• не за віком розвинуті;

• орієнтуються у всьому, відчувають серцем;

• виняткова чутливість, здібності яснобачення;

• вимагають нестандартних форм і методів навчання;

• думають по-дорослому, обдаровані, часто міняють настрій, талановиті, з вираженою індивідуальністю, чутливістю, їхнє призначення - розкрити любов;

• розвинутий інтелект, парапсихологічні здібності, своєрідне мислення та поведінка, це діти "перехідного періоду" між сучасністю та майбутнім;

• особливі, цікаві, талановиті, потребують індивідуального підходу, змінять нас і нашу планету до кращого;

• цілеспрямовані, впевнені, захоплені певною ідеєю, душевні, добрі, їхнє завдання - викоренити зло із земного життя;

• нестандартні, творчі, самостійні, бунтарі, ламають стереотипи, змінюють погляди, бачення світу;

• несуть душевне начало у наш зматеріалізований світ;

•високий рівень інтелекту, гостро відчувають фальш;

•замкнутість, бажання обстоювати свої думки, впевненість у своїх вчинках, діях;

•це діти майбутнього, люди прекрасного нового світу;

•для них характерні ознаки, не притаманні звичайній людській дитині, їхнє завдання - змінити світ, спасти людство, врятувати нашу планету від глобальної катастрофи;

•гіперактивні, не люблять критики, часто говорять про космос;

•незакомлексовані, розкуті, непосидючі, відрізняються від інших дітей активністю, власною думкою, обдаровані, з великою уявою і глибоким внутрішнім світом;

•дуже енергійні, рухливі, їм важко висидіти урок, поведінка неадекватна, увага розсіяна;

•ці діти наділені від народження чимось незвичним, володіють новими Знаннями, новим світоглядом.

це індивідуальності, особистості, які вимагають зважати на них, постійно стежити за їхніми думками, розуміти їх;

•такі діти в майбутньому - рушійна сила суспільства;

•по-іншому сприймають світ, здатні мислити й аналізувати на рівні дорослої

високоосвіченої людини;

•вносять у суспільство нову інформацію, почуття, мають лідерські якості;

•відмежованість від ровесників, особливий, індивідуальний внутрішній світ з містикою, фантазією, прислухаються тільки до своїх відчуттів і потреб;

•у них уява, фантазія розвинуті краще, ніж у їхніх ровесників;

•відрізняються своїми можливостями, можуть робити великі відкриття, мають надприродні здібності;

•їх роль - у зміні світогляду інших людей;

•це діти з неординарним мисленням, часом неадекватною поведінкою, високими ідеалами, великим серцем, їм належить майбутнє;

•здібні до малювання, мають цікаві задуми сюжетів малюнку;

•цікаво пояснюють космос, дуже цікавляться різними енциклопедіями,

мають передчуття біди;

•вимагають поваги до себе, хочуть бути нарівні з дорослими.

На запитання "Чи є у Вас у школі (класі, сім)) такі діти? Яке їх співвідношення щодо "звичайних" дітей?" відповіли:

є: 32 ос. (26 % опитаних); до того ж наводять різні дані щодо відсоткового відношення: 1-2 %, 5-10 %, 10-15 %, 20 %, 30 %;

нема: 33 ос. (Н" 27 % опитаних);

не знаю: 7 ос. (Н" 6 % опитаних).

На запитання: "Які труднощі виникають у роботі й спілкуванні з цими дітьми?" отримано такі відповіді:

•не завжди реагують на прохання;

•не завжди виконують завдання, дивляться ніби самі в себе, часто змінюють настрій;

•потребують уваги до себе, щоб їх зрозуміти, треба їх вислухати;

•вони хочуть, щоб увага приділялася тільки їм, часто не дають висловитися іншим, випереджаючи їх;

•вони дуже тендітні, багато людей їх не розуміє;

•важко за ними встигати, з ними важко спілкуватися, їх важко заспокоїти.

•інколи не слухають на уроках, у вільний час дуже активні;

•з ними важко знайти спільну мову, "звичайні" діти їх стороняться. Як правило, Дитина Індиго самотня;

•велика наповнюваність класів, важко визначити таких дітей і приділити їм увагу;

•самовпевненість, гіперактивність, неслухняність;

• важко завоювати у них авторитет;

• часто не можуть пояснити, чим мотивовані їхні дії, що ними керує;

•відчуваєш вину, коли щось є недопрацьованим у стосунках з ними;

•труднощі в управлінні їхньою поведінкою, а у спілкуванні брак знань про них.

На запитання "Як ви долаєте ці труднощі?" дали відповідь приблизно 10 % опитаних:

• інколи прихвалюю, переконую, викликаю на відверту розмову;

• допомагає любов до дитини і гордість за неї;

• стараюся зрозуміти, стати на їх місце, подивитись на все їхніми очима;

• сприймаю їх такими, якими вони є;

• працюю над собою;

• взаємодопомога, довіра, дисципліна;

• даю індивідуальні завдання;

• вникаю у їхній світ, у їхні твори, даю оцінку, підтримую.

На запитання "Хто допомагає Вам у роботі з Новими Дітьми?" відповіли:

психолог: 8 ос. ( 6 %);

адміністрація школи: 7 ос. ( 5,5 %);

заступник директора з виховної роботи: 3 ос. (2,5 %);

батьки: 6 ос. (5 %);

священник: 6 ос. (5 %);

література: 1 ос. (0,9 %);

соціальний педагог: 1 ос. (0,9 %);

логопед: 1 ос. (0,9 %).

Окремі вчителі висловили оригінальні побажання укладачам посібника про Дітей Нової Свідомості:

"Допомогти цим дітям адаптуватися в світі і навчити вчителів і батьків, як їм допомогти" (Біян О. В.).

"Підтримуйте і спрямовуйте у правильне русло Дітей Нової Свідомості, допомагайте їм адаптуватися у нашому суспільстві і допоможіть їм здійснити свої плани. Бо не кожен з нас має таке розуміння і бачення. Хоч, наприклад, я після вашої лекції, здається, змінилася сама для себе у своїй свідомості і навчилася по-іншому дивитися на оточуючих. Я горда, що поруч із звичайними людьми є люди іншого бачення і розуміння, які допомагають змінювати наше суспільство. духовний наставник, який пропагує, а інші через серце і розум повинні почути" (Прокопчук С. О.).

У даному посібнику вміщено і теоретично узагальнено доступний матеріал, що допомагає цілісно осмислити феномен Дітей Нової Свідомості у єдності їхніх медико-психологічних, духовних, педагогічних та інших характеристик. Ґрунтовна експериментальна робота, яка базувалась би на конкретних прикладних дослідженнях, ще попереду. По-справжньому зрозуміти феномен Нових Дітей, ймовірно, можливо не на зовнішньому, раціональному, а на внутрішньому рівні інтуїтивного сприйняття.

Майже всі дослідники сходяться в одному: у них не так працює мозок, по-іншому влаштована психіка, вони відрізняються від інших дітей і тому вимагають принципово нових підходів.

У Франції їх називають "тефлоновими дітьми" за те, що до них не пристають загальноприйняті правила поведінки, в Англії їх називають "дітьми тисячоліття", японці і китайці називають їх "дітьми світла", а в США за ними закріпилася назва "Діти Індиго" за яскраво-синій, індиговий колір аури, побачений екстрасенсом Ненсі Енн Тепп. Остання назва стала популярною і у нас.

Діти Індиго відрізняються від ровесників з раннього дитинства, по-перше, незвичайними здібностями, а по-друге, цілком особливим, самостійним поглядом на світ. Вони не будують життя за правилами дорослих, а частіше змушують дорослих підлаштовуватися під себе. Кожна Дитина Індиго приходить у світ з уже закладеним усвідомленням власної місії - принести людям нове знання, перебудувати світ за новими правилами. "Я лише дрібний штрих у картині побудови нового світу", - каже Дитина Індиго Сергій із Мінська.

Діти Індиго з'являлися і раніше, але не так часто. Неординарні особистості були у всі часи у всіх цивілізаціях. До раси типових Індиго зачисляють Жанну д'Арк, Леонардо да Вінчі, Джордано Бруно, Вінсента Ван Гога, Моцарта, Ф. Кафку та ін. Одне з неканонічних Євангелій розповідає, що в Ісуса Христа була яскраво-синя аура, особливо рідкісна для тих далеких часів. До розп'яття вона змінилася на золоту - ауру святих і пророків.

Сьогодні кількість Дітей Індиго стрімко зростає. Західні фахівці визначили: серед тих, кому зараз 50 років, Індиго зустрічаються у пропорції один на 1000-5000 осіб, кому 30 - один на 600, у віковій групі від 17 до 29 років на їх частку припадає вже 6-12 %, у старших класах - 20-25 %, у середніх - біля 40 %, У 4-5 - 60-70 %, а діти 2000 року народження і молодші - уже суцільні Індиго. Є і дещо інша статистика: зараз таких дітей у 10-12 класах 5-7 %, у 8-9-х -12-5 %, у 6-7-х -19-24 %, у 5-х класах - уже близько 30%, у початковій школі - в середньому до 40 %. У дитячих садках цифри ще вражаючіші - від 60 до 80 %.

Хоча, можливо, ці дані завищені і неточні. У нас в Україні дослідження, які могли б виявити хоча б приблизну кількість Дітей Індиго, ще не проводилися. Один з Дітей Індиго, одинадцятирічний Сашко, стверджує, що справжніх Індиго мало. Вони прийшли допомогти нам напередодні глобальних змін. Якби ми могли самі собі допомогти, то вони б не приходили. Вони не хочуть зайвий раз турбувати людей, проте змушені говорити про себе, тому що виконують свою роботу і їхні дії помітні.

Сашко пояснює різницю між Індиго і звичайними людьми. Хоча Індиго за своїми фізичними можливостями люди, але коли вони думають, то не подібні на людей. Розум Індиго охоплює всю Землю, а розум простої людини складається із знань, які вона отримує від інших людей або із книг. Ще Індиго добре відчувають, у той час як люди зовсім холодні у своїх відчуттях. Хлопчик стверджує, що Індиго можуть упізнати тільки подібні на них або ті, хто їх створили. Він бачить собі подібних завдяки Світлу. Воно золотисте і має форму деякого зрозумілого йому "знака". Ще Індиго змінюють інтенсивність світла - то яскравіше, то темніше, чого люди не вміють.

Земля - єдине місце у космосі, де можуть появлятися Індиго, так само, як і люди. Насправді ж Індиго - це аспект людини, про який вона нічого не знає. Індиго появляються як чужі, хоча насправді є частиною людей. І все ж вони на Землі тимчасово. "Ми тільки допомагаємо Вам пройти Спалах. Після цього Ви самі станете сильними. У Вас є Знання на Землі для цього, але Ви ними погано користуєтеся. Ми зі Світу, який за Межею. Ця Межа Вами не буде досягнута ніколи..."

Сашко зауважує, що коли говорять про Індиго, то часто плутають завдання дитини і походження дитини. Індиго приходять із інших куточків Космосу, ніж звичайні діти. Зараз багато дітей, які багато чого уміють. Але це їхні здібності, а не ознака Індиго. Індиго, наголошує Сашко, мають золотий колір. Синій мають ті, хто розвиває здібності і розум. Індиго не варто вирізняти чи шукати, вважає хлопчик. Вони мають жити поруч з людьми і звичайними дітьми. Те, що їм необхідно, вони постараються зробити [http: // www. soznanie.info/st indigonl, html].

Г. Бєлімов описує дівчинку Індиго із Мінська, яка "завжди відчувала себе чужою на цій планеті". Вона відчуває себе старою у дитячому тілі і стверджує, Що не допустить, щоб їй, як багатьом іншим Індиго, зламали життя неправильним ставленням: "Ми надто вразливі, тому що ми - перші! На наших планетах нас вважають ледве не героями за те, що ми наважилися на цю надскладну місію (У кожного вона своя, але спільна мета - відродження планети). Нам потрібне наше Розуміння... Вам знадобиться наша мудрість і наша допомога, але умійте терпіти і чекати" [6, с. 69].

Дівчинка припускає, що Індиго, ймовірно, найвищий для Землі еволюційний ступінь духовного розвитку (хоча з цим не можна беззастережно погодитися): "Ми - останні, далі йдуть Фіолетові, але вони - свідомість у найчистішому вигляді, вони позатілесні. їх ніколи не буде на цій планеті, тут вершина - Індиго" [6, с 70]. Попри духовну зрілість, вони потребують нашої підтримки: "Мені потрібно хоч трішки схвалення і визнання. Всі діти Індиго такі. їм приписують зазнайкуватість, але це через те, що ми насправді принци і принцеси, послані у світ рабів. Однак ми не дивимося на людей зверху вниз, ми їх любимо. Ось тільки треба, щоб вони схвалювали мене, особливо, коли я була маленькою" [6, с. 73].

Ця древня душа пам'ятає і детально описує свою прабатьківщину - планету Сирену із сузір'я Оріона й, очевидно, сильно тужить за нею, відчуваючи себе все дискомфортніше у середовищі землян: "...проблема в тому, що я все більше боюся людей. Надто багато серед них недобрих особистостей. Моя маленька душа просто розідрана на шматки, я не знаю, що мене тут тримає -так страшно жити у цьому світі війн, злочинності, жорстокості, заздрості, злих думок і вчин­ків!" Дівчинка бачить свою духовну сутність як чисту, відкриту, непорочну, "не заляпану тутешнім багном", і вона відчуває себе тут дуже одиноко як істота, "принижена існуючою тут цивілізацією": "Я роблю висновок, що цей світ не створений для того, щоб люди могли бути вільними. А я повинна бути вільною. Я повинна навчитися бути вільною, незважаючи на все, - як та сутність, яка живе у мені і якою я, по суті, є" [6, с. 76].

Проаналізувавши багато подібних ситуацій зі спілкування з Дітьми Індиго, Г Бєлімов висновує, що "дітей індиго посилають у земне суспільство деякі Сили, яким не байдужий розвиток нашої цивілізації [6, с. 81], і ці сили непідконтрольні людині.

У 90-і роки японські великі кампанії ("Соні", "Міцубісі" та ін.), які мають могутні аналітичні і спеціальні служби, звернули увагу на цікаве явище: діти 90-х років народження набагато випереджували у своєму розвитку дітей попередніх десятиліть. Також спеціальні прилади (спектроаурометри) показували індигове світіння їхніх аур на відміну від зелених, жовтих і червоних тонів інших дітей і дорослих. Відсоток таких дітей був дуже високий як для випадковості - 50 %. Японці провели ретроспективний аналіз і дійшли висновку, що такі діти народжувалися і в минулому, але тільки у "сині" ("індигові") роки із закінченням на "4" і "5" за східним гороскопом (тобто 1905, 1915, 1904, 1914. 1924-25 та ін). Але відсоток і кількість цих дітей були набагато меншими.

Провівши величезну роботу, японці зробили висновок: цей феномен викликаний впливом декількох факторів: а) радіацією (загальною і ядерною, після Хіросіми і атомних станцій, ядерної зброї), б) тектонічними процесами, в) зміною якості складу води, повітря і їжі (передусім - збільшенням кількості міді, селену, йоду, кобальту та інших макро - і мікроелементів). Але розподіл "людей Індиго" на нашій планеті не рівномірний. Це покоління з'являється здебільшого у народів, які пройшли через значні випробування, стреси світового масштабу, а також у малодітних, а не багатодітних народів.

Це відкриття стимулювало подібні дослідження і в інших країнах, особливо в США і на Заході. Установлено, що найбільша кількість Дітей Індиго народилася в Естонії, Фінляндії, у горах Європи - Піренеях, Альпах та Карпатах. Великі "вогнища" Дітей Індиго на півдні Франції, півночі Іспанії, півночі Італії, півдні Німеччини, у Швейцарії й Австралії. Тобто саме у гірських системах Європи, там, де є тектонічні розломи з викидом радіації, мікро - і макроелементів. На території колишнього СРСР такі місця є на Поліссі (українському і білоруському) і в Карпатах, у поляків - у Татрах (на півдні Польщі). У Росії такі місця: Карелія, Ленінградська область, Псковщина, Курська магнітна аномалія, Кавказ, Урал, Середнє Поволжя, Алтай, Саяни, Байкал, Сіхоте-Алінь.

З давніх-давен існують спроби розділити людей на категорії залежно від форми черепа, кольору шкіри, коефіцієнту інтелекту та ін. Антропологи і фізіологи витратили роки на дослідження й оцінку того, як ми думаємо, почуваємо чи діємо. Існують, зокрема, такі системи класифікації: тести інтелекту, тести на індивідуальність, особистісні тести, тести пам'яті тощо. В основу класифікації поведінкових моделей людей були покладені такі фактори: структура родини і звичаї, культура, мрії, власне психологія, зв'язки • схильності, міфи, релігія, свідома і несвідома мотивація і думки. Визнані теоретики психології і психіатрії Фрейд, Юнг, Адлер, Берн, Фромм, Кернберг, Кляйн, Маслоу, Перлз, Райх, Роджерс, Скіннер, Салліван та інші використовували різні системи особистісної класифікації.

Крім традиційних, існують духовні та метафізичні системи класифікації, які намагаються об'єднати людей у групи, наприклад, на основі характеристик, повязаних з часом їхнього народження (астрологія), рівнем їхньої життєвої енергії чи шануванням тієї чи іншої тотемної тварини (китайські та індійські (Рені). Усі ці системи, давні і сучасні, існують для того, щоб допомогти людям краще зрозуміти самих себе, свою неповторність і водночас єдність з іншими людьми, з усім сущим.Махатма Ганді казав: "Наша здатність досягти єдності при існуючій розмаїтості буде прикрасним іспитом для нашої цивілізації». Кінець другого – початок третього тисячоліття ознаменований розвитком вищої свідомості,любові і терпимості людей – того, що ми могли б пізнати багато століть назад з культури аборигенів,якби не вважали їх недорозвиненими.

Колір індиго (синьо-фіолетовий або синій) - це колір поєднання суперечностей, духовності, творчості і пізнання. Він проявляється у різних градаціях: від світло-голубого, ультрамаринового - до темно-синього і чорного. У цьому виражені дві сторони подвійної природи людини як два можливі варіанти її розвитку: людина із сильним "Я" може піднятися до вершин духовного або ж через сили, які виражаються у чорнуватій холодності кольору індиго, глибоко впасти і стати злою через свою високорозвинуту, холодну інтелектуальність. Тому психологи стверджують, що з "індигових" дітей можуть вирости і геніальні художники, і жорстокі бандити, і божевільні вчені, які легко переступають межі здорового глузду.

Українська духовна традиція через "філософію серця" (Іларіон Київський, І. Вишенський, Г Сковорода, П. Юркевич, П. Куліш, М. Костомаров, М. Гоголь, І, Огієнко, О. Бердник та ін.) завжди застерігала про небезпеку гордині розуму, говорила про необхідність гармонійного поєднання інтелектуального та емоційно-вольового начал за переваги останнього. Тому філософсько-світоглядні і педагогічні ідеї українських мислителів, яскравих виразників кордоцентризму як типової риси української ментальності, сьогодні як ніколи актуальні, вимагають глибокого вивчення і впровадження в освітній процес.

Розглянемо детальніше деякі з можливих проявів кольору індиго і їхні смислові характеристики.

Голубий колір - колір небес. Колір довір'я, уміння давати, нічого не вимагаючи взамін. Цей колір відповідає за наші взаємостосунки з довколишнім світом, за тонке сприйняття краси і співпереживання.

Синій колір - це колір інтуїції і мислення. Розвиваючи в собі ці якості, ми можемо наблизитися до наших ангелів, вищих сил, до Бога.

Фіолетовий колір - колір мудрості і духовності. Це колір філософії і релігії. Він є останнім серед кольорів райдуги, що розрізняється людським оком. А далі він розчиняється у сліпучому світлі. У нашому фізичному світі фіолетове світло має найвищу для видимого спектра частоту. Тому воно володіє найбільшою здатністю проникати у речовину і трансформувати її на атомному і субатомному рівнях. Фіолетовий колір - це колір духовного світла, який посилює якості милосердя, прощення і трансмутації. Трансмутувати означає змінювати, перетворювати щось у вищу форму. Цей термін використовували алхіміки, які намагалися на фізичному рівні трансмутувати неблагородні метали в золото, на духовному - досягти внутрішнього перевтілення і вічного життя. Колір індиго, отже, засвідчує дві потенціальні властивості людини, з од­ного боку, палке прагнення до духовності, здатність думати про духовні речі глибоко розуміти їх; з іншого - схильність до духовного занепаду і моральної деградації, прагнення до знань і переживань, які приховують у собі здатність руйнувати і навіть убивати. Відомі випадки, коли інтелектуально високообдаровані діти, які можуть бути зараховані до групи Дітей Індиго, з рідкісною холоднокровністю вбивали інших дітей чи дорослих. Протилежністю цьому є зовсім інша, набагато більша група дітей, які, як високообдаровані чутливі істоти, духовно і художньо виростають у творчі особистості. Такий широкий діапазон можливостей розвитку Нових Дітей з нестандартними якостями, які можуть бути пов'язані з кольором індиго.

А. Васильчук у книжці "Функціональна анатомія тонкоматеріальних тіл людини" детально описує властивості синього інтуїтивного тіла, яке він називає третім духовним або десятим тонкоматеріальним тілом. У всіх людей інтуїтивне тіло тією чи іншою мірою розвинене, оскільки кожній людині природно властиві інтуїтивні відчуття та інтуїтивне пізнання світу. Систематичне використання інтуїтивних відчуттів і знань у процесі пізнання і розв'язання практичних життєвих завдань, прагнення зрозуміти, всебічно інтерпретувати інтуїтивну інформацію та емоціональні переживання інтуїтивних відчуттів допомагають розвитку та вдосконаленню інтуїтивного тіла. Головними ознаками розвиненого інтуїтивного тіла є добра зорова і слухова пам'ять, духовне бачення ("третє око"), вміння розуміти, усвідомлювати і переживати любов, красу, гармонію фізичного, астрального і духовного. [19, с. 107].

Аналізується також вплив синього тонкоматеріального тіла на соціально-біологічні прояви людини. "Розвинуте синє тіло... забезпечує найвищий розвиток інтуїції; дає початок розвитку екстрасенсорних зорових відчуттів (духовного бачення) з одночасним удосконаленням телепатичних здібностей, екстрасенсорних слухових, нюхових, смакових, дотикових, больових, температурних, Ропріо- та інтерорецепторних відчуттів до стану яснобачення, яснослуху, ясносмаку, повної ясносенсорності, аж до яснознання; створює інформаційно-енергетичні умови для прояву псі-феноменів - радієстезії, психометрії, леметрії, регресії, когніції, ретрокогніції, передкогніції, психокінезу, телекінезу, позатілесної проекції, телепортації, матеріалізації, де матеріалізації інших феноменів (божественних дарів). Синє тіло вдосконалює високорозвинуті гармонійно збалансовані духовні та соціально-біологічні властивості людини, наповнюючи їх найвищою духовністю; інтегрує людське, земне, космічне і духовне буття в людині; розпочинає формувати якісно нові властивості людини, що перебувають за межами загальноприйнятих уявлень про людину; прискорює еволюційний розвиток людини; готує духовні властивості і свідомість людини до сприйняття духовності Божої Матері, Ісуса Христа, Духа Святого і Бога. Під впливом синього тіла людина набуває глибокої мудрості, ясного відчуття, відображення й усвідомлення правди реального світу, всебічно витонченого інтуїтивного сприйняття інформації середовища, зрозумілих інтуїтивних відчуттів, адекватної інтуїтивної орієнтації і правильного використання інтуїції при соціально-біологічних проявах.

Синє тіло орієнтує людину до набуття знань, вмінь і практичних навичок духовного вчителя, проповідника, гуманітарного працівника, релігійного діяча, парапсихолога, психотроніка, митця та ін. Здебільшого це елітні інтелектуали, політики, вчені, духовні діячі, письменники, люди з геніальними здібностями, носії найвищого інтелекту, мудрості, духовності, яснобачення, витонченої інтуїції, духовної свідомості. Це люди, яким довіряють, вони здатні перейматися проблемами інших, допомагати нужденним, брати відповідальність на себе і своєю діяльністю забезпечувати прогресивний еволюційний розвиток людства. Духовність людини набуває властивостей надихати людей, прискорювати їх духовний розвиток, духовно оздоровляти навколишнє середовище, змінювати, скеровувати, переорієнтовувати і трансформувати свідомість людства до духовної свідомості [19, с. 267-268].

Проте домінантний розвиток і довготривала гіперфункціональна активність синього тіла може мати і негативні прояви. "Людина швидко може досягти максимально можливого, досить часто проявляється максимально, стає неупередженою, безпристрасною, стриманою, поблажливою, досить часто може проявляти свою зверхність, соціальну і економічну перевагу, бути спонтанною, різкою і авторитарною у спілкуванні. Високоінтелектуальний розвиток, високе соціальне становище, наявність капіталу і наділеність державною владою дають змогу людині самостійно розв'язувати проблеми, вона перестає дослухатися до інших, у неї виникає відчуття власної винятковості, людина не помічає схильності до авторитарного ідеалізму, все більше віддаляється від суспільства, самоізолюється від щоденного життя, втрачає змогу бачити життя таким яким воно є насправді. Поступово відбувається трансформація від духовної свідомості, широкого спілкування і екстравертного прояву до ідеалістичної свідомості, спілкування в межах приватного життя та інтровертного прояву Досить часто людину супроводжує почуття страху від того, що її ідеалістичні життя може бути зруйноване. І вона переорієнтовує інтелект і матеріаліщті на захист перед містичною небезпекою. За таких обставин людина поминає проявлятися параноїдально, виникають нічим не обумовлені інтелектуальні, психічні, емоціональні чи душевні напруження і депресії" [19, с. 270].

Але життя триває, і ясновидці виявили в аурі нових дітей уже не колір індиго, а білий колір, чистий, як кристал. Так народилося нове поняття - Кристалічні діти. А всіх дітей з незвичними здібностями зараз називають - Діти з Новою Свідомістю, проте завдяки лаконічності багато хто послуговується першим терміном - Діти Індиго.

Значної популярності серед широкого загалу і в ЗМІ термін "Діти Індиго" набув у 1999 році, після успіху книги американських психологів Лі Керола та його дружини Джен Тоубер - першої книжки, присвяченої безпосередньо Дітям Індиго. Керол стверджує, що ця тема постала як наслідок ченелінгу, спілкування з "носієм ангельської енергії" на ім'я Крайон. На думку авторів, нині понад 92 % дітей і підлітків, молодших 20 p., належать до групи Індиго. Дивацтво цих дітей проявляється вже в перші кілька місяців їхнього життя. А підростаючи, вони все дужче відрізняються від однолітків.

Лі Керол і Джен Тоубер назвали 10 найпоширеніших якостей Нових Дітей.

1. Вони приходять у світ з відчуттям своєї царственості і часто поводяться відповідно.

2. Дитина відчуває, що "заслужила бути тут", і щиро здивована, якщо інші не поділяють її думки.

3. У дитини немає абсолютних авторитетів, вона не вважає за необхідне пояснювати свої вчинки і визнає тільки свободу вибору - як свого, так і чужого.

4. Дитина не сумнівається у своїй значимості і часто повідомляє батькам, "хто вона є". У неї висока самооцінка, і найбільші невдачі зовсім не засмучують Вона впевнена, що головна справа попереду, ось тоді вона і розкриється.

5. Дитина зовсім не робить деяких речей (наприклад, для неї непереносне стояння у черзі). Вона терпіти не може жити за якимись не нею придуманими правилами.

6. Такі діти розгублюються від вимог консервативних систем, де царюють строгі правила, а не прояви творчої думки.

7. Дитина часто бачить раціональніший спосіб зробити щось у школі чи Дома, але дорослі розцінюють це як "порушення правил" і небажання приховуватися до існуючої системи.

8. Дитина здається некомунікабельною, замкнутою, неговіркою, перебуваючи у чужій компанії.

9. Вона не реагує на звинувачення в порушенні дисципліни.

10. Дитина не соромиться дати зрозуміти, якщо відчуває у чомусь потребу.

За різними даними, Діти Індиго почали заявляти про себе з 1958 року, з 40-х років XX ст або ще раніше. Але масове народження нового покоління почалося у 80-х. "Ранні" Індиго народилися до 80-х, коли культура ще була не готова до впливу "чистих" Індиго. Ці "ранні" володіють тими ж можливостями, що й молодші Індиго, але мали триваліший період "очікування". У 1984 році відбувся так званий "парад планет", коли народилося найпотужніше покоління Індиго. їхня місія - нормалізувати людську цивілізацію, до того ж кожний окремо взятий Індиго має свою мету, що є частиною цієї глобальної.

А з 1998 року стали появлятися жителі Нового Світу, яких називають "Кристалічними Дітьми". Вони приходять, щоб жити у світі, побудованому Індиго, які розчищають територію для зерен безумовної любові. "Чиста любов" - так ще називають покоління Кристалічних Дітей. Вони набагато спокійніші від Індиго й інколи є повною протилежністю цих "рушіїв прогресу". Вони приходять, щоб дати нам урок правильного життя - життя в гармонії зі своїм серцем і своїми мріями. їхня місія - здійснення підйому планети. їхня аура - кристалічно чиста з відтінком золотого. їхня особливість - спілкування очима, без слів, що часто сприймається традиційною медициною як відхилення від норми. Також вони можуть телепатично спілкуватися один з одним і гостро відчувати енергетичні поля більшості людей. "Christed Child" - вважається, що вони несуть у собі енергію Христа, щоб усі могли з їхньою допомогою підніматися на вищі рівні. Кристалічні Діти надчутливі до всього навколо, особливо до своєї сім'ї і природи. Якщо у батьків розлад чи проблеми, вони навіть можуть "прийняти" ці проблеми на себе, ніби нейтралізувавши негативний заряд. У їхній владі - безконтактно і на відстані лікувати людей і тварин, зв'язуватися один з одним телепатично, виходячи в єдиний інформаційний простір. У них дуже сильна "серцева" чакра (анахата), світло від якої дозволяє формувати довкола себе атмосферу любові і спокою.

За твердженням окремих психологів, найбільше таких незвичайних дітей зафіксували на пострадянському просторі, особливо в Україні. Інші ж стверджують, що, відповідно до кількості населення, найбільше незвичних дітей у китайців.

Дитина Індиго - це така дитина, яка володіє новими незвичними психологічними характеристиками та моделями поведінки. Це передбачає, що люди, які взаємодіють з подібними дітьми (батьки, вчителі, вихователі, лікарі тощо), щоб досягти успіху, повинні змінити свій підхід до них, методи виховання і способи лікування. Ігнорування нових моделей поведінки дітей може призвести до психічної нестійкості і розладу мислення у безцінної юної істоти, яка тільки-но вступає у життя.

Діти Індиго від народження мають особливі здібності, наприклад, можуть бачити енергетичне поле людини (ауру), володіють даром передбачення, їм дуже легко даються іноземні мови, вони надзвичайно талановиті - співають, малюють, пишуть вірші, танцюють, підбирають мелодії на музичних інструментах та багато іншого. Проте, люди, які вірять у те, що Діти Індиго справді існують, а не є новітнім міфом сучасного світу, кажуть, що в деяких з цих дітей змінено генний код. Діти зі зміненим кодом мають імунітет проти раку, СНІДу та інших важких хвороб. За даними досліджень іноземних фахівців, людей зі зміненим генетичним кодом зараз є близько 1 % від усього населення Землі, і їх число постійно збільшується.

Ведуться дискусії, чи справді такі діти існують, чи це лише вигадка сучасного світу. Існують різноманітні припущення.

1. Особлива психологічна чутливість дітей пов'язана з сьогоднішнім перенасиченням світу інформацією, а мозок дитини особливо чутливий до інформації. Діти змалечку чують радіо, бачать передачі по телевізору, часто мають доступ до комп'ютера та Інтернету. У однорічних канал сприйняття* світу цілком відкритий, трирічні дуже здібні до вивчення мов, малювання, співів, танців. І вже дорослі використовують передусім ті знання про світ, які отримали в дитинстві.

2. Діти Індиго - це звичайні діти, яким просто більше уваги приділяли Дорослі.

3. Особливі здібності дітей пов'язані з погіршенням екології на планеті, зокрема з радіацією.

4. Езотерики стверджують, що Діти Індиго - це представники наступної раси земних людей, ті, яким будуть дані більші можливості, порівняно з попередньою Расою. Вони прийшли у цей світ для того, щоб урятувати його, відвернути від передбачуваного містиками апокаліпсису.

Ті методи роботи з дітьми, про які говорять прихильники версії Дітей Індиго, знайшли безумовне схвалення у психологів усього світу. Хотілося щоб більшість дітей виховували так, начебто вони справді є втіленням генів та майбутніми геніями. Якби таких дітей навіть не було, їх варто було б вигадати...

Сучасних нестандартних дітей характеризують такі головні риси:

• гіперактивність (вони весь час перебувають у русі, стояння в черзі чи строю для них проблема, так само як спокійне сидіння під час занять чи приготування уроків);

• високий рівень інтелекту, нестандартність мислення (вони часто знаходять кращий шлях розв'язання поставленої задачі чи практичної ситуації},

• розвинена інтуїція, гостро відчувають фальш;

• впевненість у собі, віра у власні можливості (як наслідок - повна відсутність страху);

• почуття власної гідності (самоповага для них не просто почуття, це умова нормального розвитку);

• високий рівень самооцінки;

• самостійність;

• емоційна неврівноваженість;

• неприйняття авторитету дорослих, якщо він не підкріплений практичними діями і поважним ставленням дорослого до дитини;

• здобувають знання емпіричним шляхом, погано реагують на пасивне навчання та зубріння (багаторазове повторення) матеріалу.

Якщо спробувати порівняти сучасну дитину-дошкільника і дитину 60-х років XX ст., то педагоги із значним досвідом роботи чи батьки, що вже мають дорослих дітей та онуків, можуть констатувати, що:

- залишити вдома сучасного малюка навіть на короткий термін неможливо, в той час як колись така практика була широковживана в побуті; дитина буде шукати собі забавлянку поза колом доступних іграшок, прагнучи замінити їх побутовою технікою, посудом, хімічними рідинами тощо;

- поговорити з сусідкою чи подругою в магазині, на вулиці чи деінде, якщо з вами малюк дошкільного чи молодшого шкільного віку - неможливо. Дитина увесь час буде сіпати вас за одяг, говорити, крутитися - усіма силами звертати на себе увагу. А років 20-30 тому дитина спокійно чекала б завершення розмови;

- у колі однолітків чи навіть дорослих людей буде впевнено і наполегливо обстоювати власну думку, якщо вона висловлена. У ситуації спілкування, коли поряд немає дитини з подібним способом мислення чи дорослого, що розуміє дитину, може вдатися до антисоціальних вчинків або ж "згорнутися всередину себе", відчуваючи, що її не розуміють;

- дуже негативно реагує на слова "Йди вибачайся!" Може набурмоситися і не вимовити ні слова, навіть коли є винною. Вважає себе винятковою, має почуття гідності і не бажає принижуватися;

- на заняттях у дошкільному закладі чи школі, якщо знає відповідь на оставлене питання, буде активно тягти руку, підстрибувати, вигукувати: "Мене спитайте, мене! Я знаю! Я!". Якщо ж не дати дитині можливості висловитись - ображається, інколи настільки, що не бажає надалі вчитися і відповідати такому "поганому" педагогові.

Головна трудність, яку відчувають педагоги, - це надзвичайна складність в організації індивідуально-диференційованого, особистісно орієнтованого навчання і виховання в умовах роботи з великим колективом дітей. Кожна дитина потребує концентрації всіх зусиль педагога і за умови, коли їх у навчальній групі (класі) 25-30 осіб, здійснювати якісне навчання дуже важко.

Існує чотири типи Дітей Індиго, кожний із яких має свою визначену життєву програму.

1. Гуманісти. Вони служать масам і мають намір працювати з людьми: це майбутні лікарі, юристи, вчителі, моряки, бізнесмени і політики. Вони гіперактивні, комунікабельні і здатні розмовляти з ким завгодно, як завгодно довго, у дуже дружній манері. У них стійкі переконання. Фізично вони неоковирні, й, будучи гіперактивними, інколи можуть "врізатися в стіну", забувши "натиснути на гальма". У дитинстві вони не можуть зрозуміти, як можна бавитися тільки з однією іграшкою. Вони виловлюють із ящиків усе, що є, а потім можуть побавитись, а можуть узагалі ні до чого не доторкнутися. Якщо ви скажете такій дитині прибрати свою кімнату, то вам доведеться неодноразово нагадувати їй про це, тому що вона зазвичай розсіяна. Вона, звичайно, почне прибирати, але як тільки їй на очі попадеться яка-небудь книжка - вона сяде і почне запоєм читати її, забувши про все на світі. Можливо, хто-небудь з індигівських учених-гуманістів незабаром відкриє таємницю вічного життя...

Індиго-гуманісти не терплять будь-якого обмеження свободи: чи то тісний одяг, зачинені двері, ходіння за руку, обмеження часу прогулянки, вказівки, Що і як робити. Інстинкт свободи спрацьовує миттєво: вирватися, зламати, втекти, порушити.

Ця дитина могла би чудово вчитися у школі. Але, на жаль, ще нема такої школи, де навчали б тільки того, що цікаве у дану мить. А зубріння вона не терпить, а якщо пізнала щось нове, то відразу ж хоче застосувати це на практиці.

Дорослий Індиго-гуманіст комунікабельний, у разі необхідності завжди готовий допомогти навіть малознайомій людині. Тут йому допомагають природний розум і відкритість. Уміє підтримати людину, сказати комплімент, зробити людині приємне. Добре відчуває здібності людей, їхні приховані чесноти і недоліки.

Часто здатний передбачити поведінку оточення. Тягнеться до неординарних людей, цікавиться усім незвичним і загадковим. Захопившись якою-небудь ідеєю, охоче її рекламує, стаючи її активним прихильником.

Вразливий і чуйний, любить давати людям поради у складних життєвих ситуаціях. Емоційний, потребує постійного надходження нових вражень. Стресостійкий, в екстремальних ситуаціях мобілізується, може дати рішучу відсіч. У разі невдачі переживає її бурхливо, але недовго. Любить красиві речі, прагне оригінально вдягатися.

Проте є і проблеми. Через бажання підтримувати з усіма добрі стосунки дорослий Індиго-гуманіст задихається від браку часу, перевантажує себе зайвими контактами. Довірливий характером, у розмові може інколи розповідати зайве. Далеко не однолюб. Швидко розчаровується в об'єктах своїх симпатій.

Не приймає умовностей і забобонів. Може бути істеричним, сильно залежить від настрою. Терпіти не може регламентації і строгих правил, які обмежують його незалежність. Противник ієрархії і вшанування чинів. Часто не встигає зробити заплановане вчасно, оскільки відволікається на другорядні справи. Інколи йому не вистачає терпіння і ретельності, не завжди доводить розпочату справу до кінця. Засуджує грубих і невихованих людей, однак і сам буває запальний, нестриманий, часом навіть агресивний.

2. Концептуалісти. Цей тип Індиго занурений у свої проекти набагато більше, ніж усі інші. Це майбутні інженери, архітектори, дизайнери, астронавти, пілоти, мандрівники і військові. Вони не бувають неповороткими і зазвичай добре збудовані. Вони хочуть керувати. І найчастіше об'єктом управління стають їхні матері, якщо це хлопчики. А якщо дівчата, то під їхнім керівництвом опиняються батьки (тати). Якщо вони позбавляться свого батька чи матері, це створить величезну проблему у їхньому житті. Цей тип Індиго має схильність до поганих звичок, особливо до наркотиків у підлітковому віці. Батьки повинні дуже ретельно спостерігати за їхньою поведінкою, і, коли вони починають ховати речі або казати що-небудь на зразок "Не заходь у мою кімнату", не зайвим буде з'ясувати, що вони приховують.

Для них характерне яскраве, парадоксальне мислення, гостре бачення деталей, бажання побавитися з відтінками смислу.

У них добре розвинуті всі канали чуттєвого сприйняття й інтуїція, що дозволяє Індиго-концептуалістам вилучати море інформації там, де інші нічого не бачать і не чують.

Одна із головних ознак появи на світ таких дітей - вони народжуються дещо пізніше розрахованого терміну. Дитина дуже чутлива, здригається від різких звуків і миттєво заспокоюється біля маминих грудей, приспана серцебиття - ссе мляво, засинаючи і прокидаючись, задумується, ніби прислухаючись, що відбувається довкола, що чекає її у новому, невідомому світі.

Гострий музикальний слух, даний від народження, - це і біда, і радість Дитини Індиго. Неповторні відчуття можна одержати від звучання світу довкола нас шелестіння листя і спів птахів, гуркіт океану і симфонія води, луна гірських вершин і гул печер... Найчутливіші чують голос Усесвіту (як колись Піфагор чув космічну симфонію, музику сфер), потрапляють із ним у резонанс, і тоді вічність стає доступна їм, піднімаючи на сам пік емоційної насолоди. Частково природу заміняє музика. "Средь наслаждений мира одной любви музыка уступает, но и любовь - мелодия", - казав великий Пушкін.

З іншого боку, наше життя не завжди наповнене гармонійними звуками. Різноманітні шуми, крики брязкіт, скрипи пригнічують... Щоб вижити у цьому сповненому гуркоту світі, вони вчаться "відключатися", ховатися від хаосу звуків у тиші своїх думок.

Індиго-концептуалісти добре запам'ятовують вірші. Для них важливі не стільки слова і зміст фрази, скільки їх ритм і мелодійне звучання, яке само собою є поезією. Ці діти легко вивчають іноземні мови. Вловивши мелодію мови, ритм, інтонаційні особливості, вони правильно будують фрази за принципом: звучить - не звучить. Складніше з написанням: як чують, так і пишуть. Вроджена грамотність - не їхня перевага.

Якщо така людина ображена, вона не буде кричати, бити ногами, битися і кусатися, тобто звертати на себе загальну увагу. Вона не настільки сильна й енергійна. Усамітниться, поплаче в подушку, та й викине все з голови.

Тонкі душі вимагають делікатного ставлення. Хочуть слухати тишу - хай слухають. Відгородилися навушниками - хай буде так. Музиканти, диригенти, композитори і, звичайно, слухачі. Якщо музика не стане професією, то вона обов'язково увійде в дім як хобі.

З віком Індиго-концептуалісти стають серйозними, відповідальними людьми - їм можна довіряти і в малому, і у великому. Вони чесно виконують свої обов'язки. Вони старанні, акуратні і методичні, володіють унікальною здатністю зосереджуватися. Справа, яку вони розпочали, обов'язково буде доведена до кінця, виконана так добре, як це можливо для них сьогодні. їм властива деяка Фанатичність, їх дуже важко відволікти чи посіяти сумнів у тому, в чому вони переконані.

Спокійні і трудолюбиві, Індиго-концептуалісти зазвичай володіють доброю памяттю, особливо у деталях. Вони нічого не роблять, не подумавши про наслідки, але логіка їхнього мислення може бути досить дивною. Неправильні, з нашого боку, логічні побудови часто дозволяють їм знаходити навдивовижу ефективний розв'язок. Самі ж Індиго досить терпимо ставляться до тих, хто їх не розуміє, хто не поділяє їхніх поглядів.

Люди цього типу вміють добре слухати і люблять чіткі і ясні формулювання, їхній лозунг: "Говори те, що думаєш, і думай про те, що говориш".

Спільною проблемою для всіх Індиго-концептуалістів є тенденція "тонути" у дрібницях. Вони важко відділяють головне від другорядного, усе стараються зробити "на відмінно". Володіючи логічним складом розуму, вони схильні вимагати цього ж і від інших. Інколи вони вважають свою думку єдино правильною і відмежовуються від більш творчих чи новаторських методів. Ці люди можуть бути ефективними у багатьох сферах діяльності, якщо тільки навчаться працювати у команді і прислухатися до думки колег.

3. Художники. Це діти відкритої душі, набагато чутливіші, ніж представники інших категорій Індиго. Зазвичай вони легкої тілобудови. Вони занурені у всілякі мистецтва, схильні до творчості, - це майбутні учителі і художники. До якої би сфери людської діяльності не звернулися, вони завжди зберігають творчий підхід. Якщо вони йдуть у медицину, то з них виходять непогані хірурги і наукові працівники. Якщо вони приходять у мистецтво, саме з них виходять видатні актори. У віці 4-10 років вони можуть перепробувати себе у півтора десятках видів творчої діяльності, недовго позаймавшись однією справою і закинувши її. Індиго-художник може працювати одночасно з п'ятьма або шістьма різними музичними інструментами, а досягнувши підліткового віку, він вибирає один з них і стає майстром у вибраній царині.

Цей тип зустрічається доволі рідко: художникам важко вижити в сучасних умовах глобальної модернізації.

Для дітей цього типу характерне яскраве, образне мислення, здатність до співпереживання. Вони співають, малюють і навіть слухають казки. Можливо, ці діти - найяскравіший прояв глобальної місії Індиго. Головна їхня відмінність від нас - зовсім не інтелект, не фізична сила. Вони прийшли у цей світ, щоб збільшити у ньому любов. І вони роблять це з перших днів свого життя.

Це легкоранимі істоти, що дуже тонко відчувають. Наш світ, у якому багато грубості і зла, поки що мало пристосований для таких людей. Такій дитин1 необхідна батьківська любов і підтримка щодень і щохвилини. Вона тривалий час буде потребувати любові, захисту, підтримки. Що б не витворила ця дитина, батьки повинні залишатися її друзями.

У ранньому віці ці малята ласкаві, прив'язливі, довго ходять за ручку і бояться загубитися. Не варто карати їх одинокістю і темрявою. Вони бояться засинати у темній кімнаті, залишатися вдома самі, бояться привидів, чудовиськ, страшних  фільмів та багато чого іншого страшного і не дуже. Завдяки своїй уяві вони  і хворобу, і зцілення можуть зробити грою. Для них добрий прийом дитячих психологів - малювання страшних снів.

Не лякайтеся їхнього нестримного плачу. Індиго-художникам просто необхідно таким способом розрядити свої емоції, не тільки дівчаткам, але й хлопчикам. Часто ви можете застати їх, коли вони, як вважають ділові і зайняті дорослі, нічого не роблять. Але насправді вони споглядають світ, творять у своїй уяві. Варто дати дитині фарби якнайраніше, але в жодному разі не вчити її малювати, бо можна погубити у ній художника. Хай творить самостійно.

У Індиго-художників головне - зір: "Бачу, отже, знаю". У цих дітей вроджене відчуття кольору, пропорції, гармонії, вони напрочуд спостережливі. Очі для них - головний інструмент пізнання світу. А ось математика, обчислення й абстрактні розмірковування не для них. Вони важко запам'ятовують дати, результати вимірювань, все, що виражається числом і не може бути представлене в образі. У них з дитинства і протягом усього життя чудова, навіть фотографічна, зорова пам'ять. Вони добре запам'ятовують обличчя людей, з якими колись зустрічалися. Пишуть грамотно, але не тому, що знають правила, а завдяки своїй зоровій пам'яті.

Часто їхні емоції беруть гору. Інколи переживання так захоплюють і переповнюють малюка, що вночі повертаються до нього у снах. Ці діти схильні до істерик. Але якщо немає реакції глядачів, дитина швидко заспокоїться.

Хлопчики - "художники" дружать з дівчатками. Не забувають приділити увагу своїй зовнішності, люблять покрутитися біля дзеркала, розглядаючи себе у всіх деталях. У сім'ї вони, зазвичай, прив'язані до мами, бабусі чи сестри. Вони, як дівчатка, образливі.

Індиго-художники страждають від грубості в усіх її проявах. "Дрібниці", яких ми не помічаємо, можуть стати для них причиною неврозу. їм важко заснути на твердій постелі. Принцеса на горошині, очевидно, також була Індиго. Для них добре підходять професії, пов'язані зі створенням краси: дизайнери, модельєри, вишивальниці, художники всіх рівнів.

Дорослі Індиго-художники найчастіше мрійливі романтики, люди швидше розмірковувань, ніж дії. Індивідуалісти, вважають, що все найголовніше у житті Збувається в душі людини. Теперішнє їх хвилює мало, вони спрямовані У майбутнє.

Індиго-художники досить емоційні, добре розуміють почуття інших людей приховують свої. Вони вміють контролювати свої емоції. Можуть зриватися. але не тоді, коли накипіло, а коли самі вважатимуть за необхідне. тоді закохуються. Рідко бувають у шлюбі раз і назавжди. Терпимі до людей,розуміють і стараються прощати їхні слабкості. На обличчі часто загадкова усмішка. Схоже на те, що вони завжди знають більше, аніж говорять. У ситуації конфлікту не махають руками, а намагаються перетворити все на жарт. Володіють тонким почуттям гумору. Елегантні. Виглядають урівноваженими і підтягнутими. Водночас їх зовсім не хвилює зовнішній вигляд інших і хаос (творчий безпорядок) у власній квартирі.

Люблять спілкуватися з художниками, поетами, богемою, взагалі з цікавими та екзотичними людьми. Мріють внести гармонію в суспільство. У них яскраво виражений потяг до красивого: вірші, живопис, витончені дрібнички - неодмінні атрибути їхнього дому.

4. Багатовимірні (які живуть у всіх вимірах, філософи). Вони крупніші від інших Індиго. Коли їм виповнюється рік або два, ви вже не можете їм нічого сказати. Вони відповідають вам: Я знаю. Я можу зробити це сам. Залиш мене". Це ті люди, які несуть у світ нові філософії і нові релігії. Вони можуть бути задирами і розбишаками, тому що значно більші і тому, що не вміють пристосовуватися., як інші три типи Індиго. Ці діти знають все і про все. Уже в ранньому віці вони повчають своїх батьків, все і завжди стараються робити самі. Із таких всезнайок виходять видатні особистості.

Вони не надто дипломатичні у стосунках з іншими людьми не тому, що погано виховані. Ці діти впевнені, ще те, про що вони говорять, про що просять, до чого закликають, настільки ясне і зрозуміле кожному, що і пояснювати нема чого. Тут вони помиляються. Для них джерелом інформації є увесь світ, а для звичайних людей - слова і відчуття. Індиго-багатовимірні відчувають, чують і бачать набагато більше від нас. У них особливо загострений нюх. Часто нам важко зрозуміти, чому вони веселі або сумні, чому плачуть або не хочуть нікого слухати. Виходить, що ми живемо у різних світах, хоча і поряд.

Тим, хто поруч, важко зрозуміти, наскільки настрій Індиго-багатовимірних залежить від того, що реально існує для такої дитини, але для нас, дорослих, закрите. Вони й самі не завжди усвідомлюють, звідки приходить нав'язливе почуття незадоволення, страху чи роздратування. Зазвичай вони рано починають палити. Можливо, це для них спосіб відгородитися від неприємних запахів.

Дорослі Індиго-багатовимірні надійні, діють строго за планом, унаслідок чого виконують задумане і добиваються успіху. Це вроджені лідери, які бачать ціль і не бояться взяти на себе відповідальність. Вони володіють даром переконання, але їм рідко хочеться прислухатися до кого-небудь іншого, крім власної інтуїції. Рішення, які вони приймають, зрештою виявляються правильними, але "зрозуміти траєкторію їхнього мислення дуже складно, краще просто довіритися.

З віком Індиго-багатовимірні починають реально дивитися на речі, але не що вони забули, відкинули свої фантазії, а тому, що вчорашні фантазії раптом стали зримою реальністю. їх тепер займає те, що існує насправді, до чого можна доторкнутися руками, їх хвилює те, що відбувається "тут і зараз".

у повсякденному житті ці люди організовані, обов'язкові і покладисті. Вони цінують дружбу, земляцтво, корпоративність, і поняття "честь мундира" для них не порожній звук. Відзначаються легким характером, комунікабельні, відкриті, чуйні.

Через те що Індиго-багатовимірні висувають до себе й до інших строгі етичні вимоги і силкуються нав'язати свою точку зору, їх часто сприймають як диктаторів. їм варто пам'ятати про це і бути м'якшими. їх можуть вважати холодними і байдужими людьми лише через те, що вони стримані в емоціях, а це не завжди подобається людям. Бажано, щоб вони приділяли більше уваги талантам і успіхам інших людей і не боялися висловити їм своє схвалення.

Це люди захоплення, у них немає часу зупинитися і вислухати чужу думку. Запитання "А що, коли..." не для них, а тому від них часто вислизає прихований смисл того, що відбувається, і вони раптом потрапляють у скрутне становище. Тут якраз варто зупинитися, зітхнути, зробити паузу і вислухати інших. їм варто не поспішати і відкладати важливі рішення на ранок. Для них головна проблема - загнуздати своє бажання контролювати всіх і все, навчитися бачити життя не лише чорно-білим, а у всіх його відтінках, і тоді вони досягнуть дуже багато.

На що здатні Нові Діти?

• Восьмирічний Марко Бойчев з Болгарії опублікував книжку про таємниці Цивілізації Марса.

• Наташа Демкіна з Мордовії з шести років ставить людям діагнози хвороб. Вона без будь-яких спеціальних пристроїв бачить внутрішні органи людей. її Дар проявився у 10 років, після операції з видалення апендикса. Операція пройшла невдало - лікарі забули у черевній порожнині ватний тампон. А після повторного втручання лікарів в організм дівчинки вона раптом, ніби в телевізорі, побачила, що перебуває у своєї мами в животі. Спочатку всі подумали, що дитина марить, і відвели її до психіатра. Але вона відразу побачила у лікаря виразку шлунка і повідомила йому про це. Сьогодні на прийом до Наташі записуються хворі люди, щоби "просвітитися" без впливу небезпечного рентгенівського випромінювання,

• Дванадцятирічний Якес Танако з Японії уже кілька років очолює креативний відділ у дизайнерському автомобільному бюро.

• Деякі з Нових Дітей можуть у 5-6 місяців притягнути поглядом іграшку, що їм сподобалася, з іншого кінця кімнати і, побавившись, відправити на місце.

• У віці 3-4 роки багато дітей починають розповідати про свої минулі життя спілкування з ангелами.

• Деякі діти здатні бачити через стіну, читати чужі думки, поглядом гнути алюмінієві ложки.

• Малюнки 5-річної дівчинки, яка ніде не вчилася, неможливо відрізнити від полотен професіоналів.

• 3-річний хлопчик розважався тим, що рахував до мільйона і навпаки, а потім ділив подумки шестизначні числа.

• Індиго-художник Джон із Нью-Йорка уже в 5 років створив свій музичний ансамбль, у 9 років записав перший компакт-диск і переміг на конкурсі. Він сам написав, аранжував і виконав усі свої пісні. У 17 років Джон став визнаним професійним музикантом.

• Індиго-гуманіст Сергій Краснов із Санкт-Петербурга з трирічного віку уміє читати книжки, не розгортаючи їх, а тільки поклавши руку на обкладинку.

• Одного разу 2-річна Ненсі прокинулася вранці зі словами; "Я вагітна! У мене вже є одна дочка. І мені треба їхати в інше місто за нею". Фахівці, які спостерігали за дівчинкою Індиго, з'ясували, що вона установила контакт з одним зі своїх минулих втілень в особі молодої актриси і транслювала його З того часу Ненсі періодично "виходить на зв'язок", видаючи речі, які шокують батьків.

• Наталка Бекетова із Анапи у 16 років заговорила на 120 мовах, зокрема на давніх - давньоперській, арабській, латині. Одного разу на уроці математики учителька накричала на дівчину за те, що вона списує контрольну у подруги, від чого Наталка втратила свідомість. А після того як отямилася, заговорила по-староанглійськи. її скерували до фахівців, які встановили, що вона тепер знає навіть мертві мови племен, які давно зникли з лиця Землі. Московські учені з Інституту сходознавства припустили, що втрата свідомості якимось фантастичним чином розбудила у дівчинки глибинну пам'ять. А сама дівчина стверджує, що у ній пробудилися не просто мови, а всі її 120 минулих життів фраґменти яких пропливають перед очима, але повністю картини вона відно­вити не може. Вона пригадує себе то у первісному племені, то романтичної японкою, то воїном-французом, убитим у воєнній сутичці...

• Брюс Хлєбніков - один з найсильніших дітей у світі. У 6 років він почав розривати відривні календарі на 365 сторінок і том К. Маркса обсягом у 1000 сторінок, що навіть зафіксовано у Книзі рекордів Гіннеса. Коли Брюсу виповнилося 10 років, він став володарем червоного пояса з ушу. У цьому ж віці хлопчик провіз два автомобілі BMW загальною вагою 5 тонн, прив'язавши їх до ого довгого волосся. Брюс 300 разів піднімає 8-кілограмову гирю й ударом кулака розбиває 15 кахельних плиток. Ця незвичайна дитина "зматеріалізована" власною матір'ю, яка задовго до вагітності палко любила Брюса Лі і мріяла народити хлопчика, який був би таким же сильним, як знаменитий актор. У неї вийшло, і навіть більше, ніж вона хотіла.

• 14-літня Маша Епіфанова з Нижнього Новгорода утримує на тілі металеві предмети. Вона може годинами ходити, обвішавшись ложками, виделками, монетами. А її подруга, 13-літня Таня Свіріна, може утримувати на собі не тільки монети і ложки, а й кришки від каструль.

• "Магнітний" хлопчик Коля Тенькаєв із Саратова здатний носити на своєму тілі праски.

• 12-літня Анна Зверева із Новосибірська може притягувати предмети різної важкості не тільки долонями, а й ступнями ніг.

• 10-літня Христина Гюларян із підмосковного міста Королева "підвішувала" до своїх долонь не лише металеві предмети, а й товсті журнали.

На думку вчених, які займаються проблемами біомагнетизму, кількість дітей, які володіють "магнітними" здібностями, за останній час суттєво збільшилася. Справжній "магнітний дитячий бум" стався у середині 90-х років XX ст. Учені не можуть пояснити цього феномена, як і багато інших речей, які відбуваються з сучасними дітьми.

• Булат Хусіанов із Казані у 10 місяців умів рахувати до ста. У 2 роки рахував до ста на трьох мовах: російській, татарській і англійській. Любив листати словник Ожегова. Він має феноменальну пам'ять, прекрасно вчиться у школі, пише вірші і любить слухати "розмови" риб в акваріумі.

• Борис Киприянович з Волгоградської області у 3 роки проявив неабиякі астрономічні знання. Він повністю описав, як виглядає планета Марс, де він жив раніше, детально пояснив будову і принцип роботи НЛО. Він передбачає майбутнє, говорить, що у світі очікуються дві катастрофи, пов'язані з во-А0І°,-у 2009 і 2013 роках.

• Ніка Турбіна почала писати "мудрі" вірші в 4 роки, а в 9 стала знаменитою на весь Радянський Союз, опублікувавши книгу віршів "Чорновик", яка була перекладена на 12 мов. Отримала престижну премію "Золотий Лев", ви!3 російських поетів отримувала тільки Анна Ахматова. Але 27-річна Ніка минулася з вікна у 2002 році.

• 10-річний Савелій Косенко У 2 роки читав, у 7 - складав програми на домашньому комп'ютері. Екстерном здав екзамен за 5 класів. У 10 років  написав підручник з фізики. У 10 років і 2 місяці став студентом, потрапив у Книгу рекордів Гіннеса. Інститут закінчив у 16 років, вчився відразу на факультетах.

• Павло Коноплєв з Москви у 6 років виявив надзвичайно високий інтелект - IQ 169. У 3 роки він рахував подумки і читав - і казки, і університетські підручники. У 14 років брав участь у створенні математичного забезпечення для першого російського персонального комп'ютера БК 0010, публікував свої роботи в журналі "Наука і життя". У 15 років поступив у МДУ. Учився в аспірантурі, займався математичним моделюванням майбутнього. Але захворів. потрапив у психіатричну лікарню і помер у віці 27 років.

• Сергій із Мінська передбачає, що через декілька років буде побудована всесвітня мережа інформаційного обміну між такими, як він, і відпаде потреба у телефоні. У 2009 році, за його даними, світ чекає велика катастрофа, яка захопить цілий материк, а в 2013 - нова, ще більша біда знищить половину людства. Жити за старими правилами, законами і нормами ті, що залишаться в живих, не зможуть. Всі кодекси впадуть, минуле відійде. І налагодити життя нового людства покликані Нові Діти. "У нас закладений якийсь план, - стверджує Сергій, - я його всього не знаю, але відчуваю, що також буду потрібний у ці критичні роки...".

• Крейг Кілбургер у 12 років заснував організацію, яка допомагає дітям із неблагополучних країн, у 21 рік був номінований на Нобелівську премію миру. Його фонд Free the children відкрив лікарні і школи по всьому світу, в головному в Африці і південно-східній Азії.

• Денис із Підмосков'я передбачає Третю Світову війну, війну Росії з Китаєм, глобальні природні катаклізми, і все це до 2035 року, коли наступить Золотий вік. Він пише, що "у цивілізації є два шляхи розвитку - або армагедон із народженням нової цивілізації, або світ справедливості і свободи, який можна створити за 20 років по всьому світу, якщо до влади прийдуть Індиго-політики. або за 60 років у розвинутих країнах, якщо все буде продовжуватися так само Майбутнє світу - це роботи, такі як, скажімо, гуманоїдні роботи "Асімо" з Японії У найближчі 20 років саме роботи стануть за станки і будуть виконувати фізичну роботу (прибиральники, офіціанти). Головне - не створювати штучний інтелект. Роботам можна віддавати робітничі поселення, цілі міста... Люди тоді переселяться в екологічно чисті місця, активно використовуватимуть альтернативні джерела енергії. Фізична робота стане хобі, а не засобом Д^ прогодування. Людина відійде від масової матеріальної (техногенної) культури в духовну сферу, вона перестане бути гвинтиком у системі".

•Старшокласниця Юля із Санкт-Петербурга має пристойні знання з парапсихології і вміє передбачати події. У своїх прогнозах про майбутнє людства, яке вона переживає ніби "у проміжному між сном і реальністю" стані, вона "бачить", з багато людей можуть миттєво і без жодних зусиль переноситися у зовсім іншi простори: "Там величезні світлі міста, з високими світлими спорудами, люди вільно витають над землею у стані постійної закоханості - у життя, людей, у природу..." Юля вважає, що Діти Індиго з'явилися у нас як вихідці із різних планет, ці діти і психологічно, і тілесно "влаштовані" зовсім по-іншому: вони мало подібні на своїх рідних батька і матір і швидше нагадують представників своїх духовних "ефеґорів", тобто мислителів, філософів, музикантів, священнослужителів, художників та інших особистостей, які колись прославили людство. Юля прочитала багате книг із соціальної психології, психології масових комунікацій і заявляє, що Нові Діти будуть жити і співіснувати за цілком іншими законами: сила притягання (симпатії) і сила неприйняття (антипатії) у них такі великі, що у людей завтрашнього дня просто немає іншого виходу, як любити і поважати одне одного, оскільки в іншому випадку емоції перетворяться у "знаряддя масового знищення". За її словами, людство поки мало знає про справжню любов, яка у багато разів, незрівнянно сильніша і яскравіша від усіх відомих на сьогодні людських почуттів - земної любові, дружби, симпатії. Саме тому, вважає Юля, Новим Дітям дуже потрібна активна підтримка дорослих, які повинні допомогти їм повірити у свої величезні сили, навчитися не розтрачати свою життєву енергію даремно і спрямувати всю свою увагу тільки на добротворення.

До сьогодні у ЗМІ та в різних публікаціях ведуться суперечки про те, хто Індиго, а хто ні, хто більше Індиго, а хто менше... Як кажуть у народі, нема Диму без вогню, і за цим, здавалось би, метушливим ажіотажем все ж стоїть Щось вагоме. Важливо відділити феномен Індиго від явища "нового покоління", яке є витвором теперішнього віку.

Комп'ютеризація світу і розвиток нових технологій з народження диктують правила поведінки сучасної людини. Однак Індиго, а особливо Кристалічні Діти, перебуваючи у "поколінні нового століття", зовсім не належать йому.

Вони постійно перебувають в істинному спогляданні, ставлячись до життя пристрасно. Це дозволяє їм бути не втягненими до кінця у наш світ, повний шаблонів і стереотипів. Вони існують у цьому світі, реагують на нього, проте  не потурають йому. Це індивідуальності з народження. Стан мудрості супроводжує їх повсюдно, вони знають, яким може і повинен бути наш світ. Багато з них  усвідомлюють, що прийшли з далекого минулого і з далеких світів, памятають свої попередні втілення, сповнені життєвого досвіду. У них  світогляд миротворців, людей, які хочуть жити без ворожості, у взаєморозумінні і терпимості. Вони здебільшого є творцями, позбавленими владолюбству і самовозвеличения, і випромінюють у довкілля свою позитивну енергію. це чисті сутності нового часу, люди, через яких здійснюється велике преображення. Там, де вони перебувають, царює гармонія і взаєморозуміння. Через них здійснюється трансформація усього звичного і буденного, надаючи йому відтінків справжнього життя, безпосередності і щирості.

Нові Діти можуть не володіти фіолетовими, синіми чи якимось іншими аурами або паранормальними здібностями, але їхній внутрішній світ буде проявлятися всюди, де вони вирішать реалізувати себе. Це люди розумні, раціональні і в той же час сердечні, інтуїтивні, мудрі. Вони є передвісниками і творцями нового часу. Вони не просто вірять у Вище Начало, а живуть ним. Те, що для середньої людини є вигадкою, абстрактною філософією чи чимось неймовірним або навіть ганебним, для них є реальністю і керівництвом до дії. Згадуються слова середньовічного апологета Тертулліана: "Вірую, тому що абсурдно", "Ти не можеш бути істинно мудрим, поки не станеш безумним в очах світу, вірячи тому, що світ іменує безумством...", "Світ" може заперечити існування феномену Нових Дітей як чогось такого, що не вкладається у затишні рамки здорового глузду і чого, отже, "не може бути, тому, що бути не може". Цей же "світ" здатний висміяти тих, хто вибирає не заплющувати очі, а намагається підійти до осмислення нового і незвичного, виглядаючи, можливо, дивакуватим в очах більшості. Але... 

Од звичайного погляду скрите

Відкривається лиш дивакам.

Прочитай золоті манускрипти,

Подивися у вічі вікам.

Чуєш гул космодромів прадавніх?

Ошелешений розум притих...

Нетутешні обриси храмів.

Нерозгадані німби святих.

Ліна Костенко

Глорія Коупленд з цього приводу каже приблизно так: коли вас ніхто не критикує, не переслідує і не вважає за божевільного, то ви разом з натовпом рухаєтеся до прірви; якщо вас вважають білою вороною, не таким, як висловлюють підозри щодо вашої "нормальності", то ви на правильному шляху...

Навіть перебуваючи і відчуваючи себе досить комфортно у середовищі високих технологій, Нові Діти ніколи не ставлять технічний прогрес вище людяності, Бога і його творіння.

Вони приходять у цей світ тихо і чекають свого часу - моменту своєї реалізації, знаючи, що він неодмінно настане. Напевно, жодна людина не докопається до їх глибинної суті і призначення. Їх ведуть, і горе тому, хто насмілився перешкоджати їм або збити їх зі шляху.

Ті передвісники нової епохи, які вміють гармонізувати оточення, відновлювати порядок і справедливість, здатні вести людей правильним шляхом. Вони закладають фундамент нашого спільного майбутнього і найкраще, що ми можемо зробити для них - не заважати, дати їм максимально самореалізуватися. Адже навіть якщо заблукане людство не піде їм назустріч, вони власними зусиллями здійснять призначене. Зі всіма проблемами вони прагнуть справлятися самостійно.

Зараз індиго-потоки все більше охоплюють землю, і кожній людині належить стати Індиго, піднятися на цей рівень свідомості. Дехто вважає, що Індиго народжуються, а не стають. Проте істинне і те, й інше. У деяких дітей уже від народження закладені головні принципи суспільства майбутнього. Якщо середньостатистична людина, не Індиго, зможе розвинути в собі моральні принципи настільки, що це призведе до глибокої усвідомленості і нешаблон­ності у мисленні і поведінці, то у неї є шанс стати Індиго, бути долученою до "індиго-хвилі". Не можна стати Індиго формально, - необхідна внутрішня чесність перед самим собою.

Кожна людина з дитинства обумовлена поведінковими шаблонами, яких її навчили. Подібно до котенят, над якими був проведений відомий експеримент. Двом котикам відразу після народження (коли вони тільки отримали здатність бачити) експериментатори нерухомо зафіксували голову. І в такому стані їх протримали декілька місяців. Голову першого котика зафіксували так, що перед його очима були тільки вертикальні лінії, а якщо траплялися предмети, то вони також були розташовані строго вертикально. Перед очима іншого котика були тільки горизонтальні лінії і горизонтально орієнтовані предмети. Коли котиків врешті відпустили і дали їм змогу рухатися так, як вони хочуть, з'ясувалася Дивна річ. Виявилося, що котики зовсім не сприймали предметів, розташованих незнайомих їм напрямках. Перший котик весь час стукався об перекладини Табуреток і не міг переступити порога - спотикався об нього і падав. Він просто не бачив порога, бо його не привчили сприймати горизонтальні лінії! А другий дотик безперестанно натикався на ніжки стільців і набивав собі шишки.

Так само і ми змушені заново вчитися сприймати невидиму реальність, тому весь наш фізичний, матеріальний світ - культура і те суспільство,до якого нас привчають з народження, вважають за краще не бачити тонких вимірів і нічого не знати про їх існування. І ось ми стукаємося об мільйони невидимих "кутів", і наживаємо хвороби, і страждаємо від нестачі свобода простору, світла в нашому житті.

Важливо позбутися соціального біороботизму, не бути прив'язаними до шаблонів і залежними від них, стати вільними духовно і душевно. Якщо людина зуміла зачепити "індиго-хвилю", довкола неї і через неї буде здійснюватися трансформація. Індиго - це фактор справедливості, тому поруч з ними буде відбуватися те, що людина заслужила, через те багато хто побоюється Дітей Індиго і вважає їх небезпечними. Проте остерігатися є підстави лише тим, чиї душі погрузли в пороках, віроломстві і заздрощах. Для тих, хто щирий і доброзичливий і намагається жити по совісті, присутність Індиго - примноження досягнутого і нові шляхи для самореалізації. Пригадаємо: "Хто має, додасться йому, а хто не має, забереться від нього те, що має"...

Настає час відходу від догм, період поліфонійності і багатоваріантності. Життя стає багатограннішим, інтенсивнішим. Уже зараз в одне життя за його якістю можна вмістити зразу декілька життів. Індиго багатоваріантні у своєму житті, швидше за все, вони будуть займатися різними справами, оволодівати декількома професіями, щоб максимально пришвидшити процес отримання життєвого досвіду. Для реалізації такого підходу потрібна особлива система освіти і відмінний від загальноприйнятого усередненого спосіб життя.

Німецький психолог Кароліна Гегенкамп у "Книзі дітей Нового Часу" дає такі характеристики Індиго:

• Внутрішнє знання про правду життя.

• Живуть за високими духовними принципами.

• Знають, що ми повинні жити у співпраці зі світом і довкіллям.

• Часто вони об'єднують у собі чоловічі і жіночі якості особистості, належачи до андрогінного типу.

• Вони знають, що життя є чимось набагато більшим, ніж ми бачимо.

• Вони вважають, що матерія і фізичне життя є ілюзіями, знаючи, що істинне життя становить енергія або Єдине Живе Поле Свідомості.

• Вони знають, що все існуюче пов'язане між собою у Всесвіті. Час, простір, відстань і форма не є для них окремими речами, якими люди їх зробили.

• Вони знають, що будь-яке роз'єднання існує тільки у наших головах.

• Вони відчувають, що життя треба поважати і проживати з любов'ю, співчуттям і цілісністю.

• Вони розуміють духовний план краще, ніж фізичний (тобто пристосуванні до життя у цій фізичній реальності інколи є для них складним).

• Їх не можна обмежувати застарілими ідеалами чи короткозорими діаматами віри.

• Їх не можна змусити робити щось, у що вони не вірять. Вони ніколи не сприймають вказівок людей, які мають інші етичні погляди, ніж їх власні.

• Навіть соціальний тиск не може змусити їх підкорятися.

• Вони не вірять у почуття обов'язку чи в концепції покарань, їх важко покарати (єдиний спосіб спонукати їх зробити щось - пояснити, навіщо це потрібно, або звернутися до їхнього почуття любові й поваги).

• Вони не хочуть втискатися у яку-небудь форму або вписуватися в обмеження.

• Для них дуже важливо проживати своє життя за тими вищими духовними принципами, на які вони орієнтуються, інакше вони впадають у депресію, стають тривожними і боязкими.

• Вони чесні, відверті і не заздрісні.

• Часто у них немає справжнього відчуття власного тіла і, як наслідок, у них регулярно виникають труднощі з фізичним тілом (це відбувається тому, що вони більше відчувають себе як дух величиною з цілий Всесвіт, а не як обмежену людську істоту).

• Їхні п'ять органів чуттів дуже вдосконалені, тому вони легко можуть виходити за рамки звичних можливостей, стаючи гіпердратівливими і надвимогливими.

• У харчуванні вони надчутливі. Найкраще для них - природні, екологічно чисті продукти органічного походження.

• Вони легко спілкуються з тваринами, рослинами, іншими дітьми і з природою.

Часто Індиго розмовляють з «невидимими» друзями, що класифікується медициною як надто жива фантазія або як психологічний дисбаланс.

• Оскільки вони відчувають життя у всіх речах, то важко розстаються з ними, вони не переоцінюють матеріальні речі, але цінують "дух" у речах ставлячись до них, як до живих.

• Інколи їм важко вербально і письмово висловлювати свої плани Мова часто надто обмежує їх.

Вони не бачать жодної різниці між  грою,. вихованням, навчанням, спілкуванням і роботою Усі ці аспекти життя вони поєднують у єдиний цілісний досвід (тому у дорослому стані їм важко ходити на роботу, до якої у них нема інтересу. Такі люди  завжди намагаються організувати своє життя так, щоб робота приносила їм максимальне задоволення; так, щоб їх роботою стало те,що вони люблять по-справжньому). Це стосується способів навчання, які необхідні дітям.

• Вони вкрай емоційно чутливі і легко можуть заплакати.

• Вони потребують дуже невеликої кількості сну, достатнього тільки для оновлення фізичного тіла (тому у батьків часто виникає проблема з їхнім режимом і укладанням маленьких Індиго спати). Але у стані стресу, як і інші люди, Індиго можуть потребувати збільшеної кількості сну.

• Вони схиляються до того, щоб бути одинаками, оскільки їх рідко розуміють інші люди та їхнє оточення. Особливо це стосується покоління Індиго, яке вже виросло, і підлітків, яких уже не так мало (35-40 %), але ще не більшість. Молодші діти легше знаходять собі компанію, оскільки, починаючи з кінця 90-х років, їх народжується майже 90 %.

• У них дуже розвинуте чуття на те, щоб правильно розрізняти, що є правильним, а що ні. І тому їм не потрібна жорстка зовнішня дисципліна. Що їм дійсно потрібне, то це ясні структурні пояснення, яких вони чекають від дорослих.

• Якщо батьки і вчителі не дозволяють цим дітям висловлювати свою власну думку, свої переконання, - то цим вони викликають великий спротив у цих дітей.

• Вони дуже допитливі і хочуть відповідей на всі свої численні запитання, але вони не приймають швидких, простих відповідей, тільки тому, що це традиційні відповіді з минулого. Вони хочуть відчувати відповіді як правильні, щоб ці відповіді були пережиті і дійсно відповідали їхнім запитам.

• Їм важко ідентифікувати себе з темами, які вивчаються у школі. Часто вони не бачать жодного зв'язку між цими темами і духовним життям.

Нові Діти приходять на Землю як Майстри і Вчителі, щоб допомогти людству перейти на новий еволюційний виток і перейти в епоху Божественної Жіночності - епоху, в якій у повазі любов, співчуття, інтуїтивний розвиток, внутрішнє знання - усі складові, які необхідно зібрати, щоб проявилися Небеса на Землі. І ці діти прийшли показати на власному прикладі, якою може стати людина Нового Тисячоліття. Навчившись працювати з ними з любов'ю, люди навчаться ставитися і до себе, і до своєї планети ще з більшою любов'ю і повагою.

Вони - дзеркало нас самих, та краща версія реальності, якою ми можемо стати, якщо захочемо. Вони несуть послання про наше майбутнє. Вони прийшли навчити нас, як увійти у Нову Еру Водолія, яка може стати для людства Золотим Тисячоліттям, і завдання суспільства - прислухатися до їхньої мудрості, дозволити їм говорити про свої знання і світовідчуття. Діти Нової Свідомості мають досить стійкі філософські переконання щодо життя, які вони не набули, а з якими уже прийшли у цей світ

Індиго прийшли, щоб зруйнувати старі системи, які вичерпали себе: політичні, економічні, соціальні, освітні, релігійні і взамін запропонувати свої знання - знання людей Нового Часу. Тому люди, які їх оточують, часто дивуються, це така мала дитина (або підліток чи молода людина) може проявляти таке глибоке розуміння життя і пропонувати своє нове, абсолютно неординарне бачення. Звідки така мудрість у досить ранньому віці? І хоча те, що вони пропонують, є дуже незвичним для суспільної свідомості, - інтуїтивно люди відчувають, що вони мають рацію.

Найголовніше - дати вихід їхньому знанню: дозволити їм говорити й уважно слухати, не соромлячись бути учнями у власних дітей. Дозволити Індиго го­ворити і жити відповідно до того, що вони говорять. Усьому людству сьогодні варто переглянути свої цінності і спосіб життя, прийняти нові правила гри під назвою "Життя на планеті Земля". Інакше гра може закінчитися досить швидко - через руйнування ігрового поля... Промовистими є ще такі характерні особливості Нових Дітей.

1. Асиметрія розвитку мозку (показує томографія), розвинутіша права передня половина і ліва задня (часто вони ліворукі).

2. Імпульсивність, поривчастість у стосунках з людьми, не завжди аргументовані вчинки, різкі перепади настрою і поведінки.

3. Роздвоєння особистості (зручно їх резервувати у військкоматах, адже це - ідеал розвідника: дві чи більше осіб в одній людині; у школах розвідки цього вчать, а тут усе готово від природи).

4. Любов до ризику, особливо у спорті; вони є екстремалами в житті і в спорті (гірські лижі, сноуборд, агресивні ролики, гірський велосипед, альпінізм тощо).

5. Синтетичне світосприйняття, не розчленування цілого у свідомості на частини (аналіз), а виділення із фраґментів чогось нового, незвичного; інтерс (і здібності!) одночасно до дуже далеких одна від одної наук, наприклад, до математики та історії, до програмування і біології, до хімії і географії та ін.

6. Надздібності у комп'ютерних технологіях, відчуття органічної єдності людини і машини; швидкість виконання операцій, передбачення вірусів, їх виявлення і ліквідація; уміння дистанційно-інформативно контактувати 3 комп'ютером (у "просунутих" користувачів - робота з машиною вольовими командами, а не кнопками-клавішами чи мишкою).

7. Інтуїтивізм, передбачення - особливо недалеких (до одного місяця) подій, дуже сильно розвинуте відчуття небезпеки.

8 Інтерес до містики і великі знання у цій галузі: від астрології до священних книг (текстів), знання багатьох маловідомих апокрифів, фактів, книг; уміння ними оперувати на практиці (хіромантія, траволікування, знахарство).

9. Індивідуалізм, небажання підпорядковувати себе іншим та інших собі, автономність, до того ж - політична позиція і вміння її обстояти, підвищене почуття відповідальності.

10. Почуття соціальної справедливості, небайдужість.

11. Апатія до колективу; для них колектив - тимчасове об'єднання попутників.

12. Ігнорування, а не спроби розв'язання (нецікавих їм) проблем, уміння на ці проблеми не зважати.

Але, попри ці дуже сильні "індигові" якості, є у Нових Дітей низка недоліків, здатних звести нанівець усі переваги:

1. Емоційна неврівноваженість, уміння наживати собі постійних ворогів.

2. Схильність до депресій, зривів, гарячковість (швидко відходять), нерівний емоційний фон в оточенні, у спілкуванні.

3. Звідси три найсильніших, вбивчих для Індиго фактори їх нейтралізації (морального і фізичного знищення Індиго): а) токсикоманія; б) наркоманія; в) алкоголізм (особливо, якщо у їхніх сім'ях є алкоголіки). Саме ці факти найболючіше б'ють по нашій молоді, і, швидше за все, це не випадковість, а цілеспрямоване знищення. Необхідно пам'ятати про це і самим Індиго, не піддаватися на провокації, запобігати негативним впливам. Батьки і вчителі повинні допомагати цим дітям, а не пригнічувати чи звинувачувати їх. Якщо підсилити і розвинути кращі якості покоління Індиго, а недоліки звести до мінімуму, то нас очікує космічний прорив у всьому: у рівні життя, в науці, пізнанні людини і світу.

Кажуть, що у такій кількості, як зараз, Діти Індиго приходили на Землю в ХІ-ХІІ ст. Тоді вони були гностиками, катарами та іншими "єретиками", яких переслідували і спалювали на вогнищах інквізиції як небезпечних вільнодумців, котрі зазіхнули на догму... І сьогодні змінювати загальноприйняті догми ніхто не поспішає. Індиго - першопроходці, ті, що прокладають шлях. Мимоволі згадуються слова із "Каменярів" І. Франка:  щастя всіх прийде по нашії аж кістках. Спалюючи догми в собі, вони по-новому будуватимуть життя, показуючи людям на своєму прикладі можливості кращої дійсності - Золотого Віку людства, де завдяки спільним зусиллям може відбутися небувалий стрибок у всіх галузях науки і культури, тому що кожна людина зможе реалізувати закладений у ній творчий потенціал. Від нашого спільного вибору, рівня колективної свідомості залежить доля людства. Тому така важлива популяризації духовних знань доброзичливими і щирими людьми і готовність їх сприймав та втілювати в життя

Обдаровані діти й амбіційні дорослі

Питання 2.

Кожний класний керівник 1-9-х класів на початку вересня формує базу даних учнів класу – «соціальний паспорт класу» у якому зазначає категорії дітей, які потребують максимальної уваги, зокрема:

-           діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;

-           діти-інваліди;

-           діти з багатодітних сімей;

-           діти з малозабезпечених сімей;

-           діти з сімей воїнів-«афганців»;

-           діти, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС;

-           діти з сімей загиблих шахтар;

-           діти з сімей загиблих при виконанні службових обов’язків.

      За даними соціальних паспортів класів  складається соціальний паспорт школи та соціальний паспорт пільгових категорій. На початок навчального року складається банк даних дітей пільгових категорій. Тобто формуються окремі списки за визнеченими формами дітей та сімей, які підлягають соціальному захисту.

     У налагодженій співпраці класні керівники  відвідують цих дітей вдома, обстежують їх побутові та житлові умови, цікавляться їхніми проблемами. За наслідками обстеження складаються двічі на рік відповідні акти обстеження матеріально-побутових умов проживання.

    Соціальний захист дітей з багатодітних сімей спрямовує роботу   класного керівника на моніторинг багатодітних родин у навчальному закладі. При появі нової багатодітної родини, відповідно до змін у законодавстві про соціальний захист багатодітних родин, соціальним педагогом проводяться індивідуальні консультації для батьків з багатодітних родин та проводяться збори з соціально-правових  питань та щодо оформлення необхідних документів, які підтверджують статус сім’ї. Надаються індивідуальні консультації дітям з багатодітних родин.

    Діти з багатодітних родин щорічно, за власним бажанням та згодою батьків, безкоштовно оздоровлюються в оздоровчому таборі «Джерельце»

   Робота з соціального захисту дітей з малозабезпечених сімей передбачає співпрацю соціального педагога з батьками сімей, які мають статус «малозабезпеченої». А саме в частині надання в навчальному закладі безкоштовного харчування дітям з цих родин та робота щодо надання консультацій батькам, за їх зверненнями, при вирішенні соціальних питань, які можуть виникати: звернення до районного управління праці та соціального захисту населення за оформлення необхідних документів, звернення до районного центру зайнятості щодо вирішення пошуку роботи, а також з клопотаннями до районного виконкому щодо надання матеріальної допомоги.

    Для повної і продуктивної роботи з соціального захисту дітей пільгових категорій повинна бути чітко налагоджена робота   класного керівника на всіх ланках навчального процесу: від школи І ступеню до школи ІІІ ступеню. Саме педагогічна компетентність і не байдужість класного керівника дає змогу  вдало і правильно реагувати на ті правові та соціальні проблеми, які виникають у дитини будь-якої категорії.  

ІІ. Виявлення та соціальний супровід сімей, які потрапили в складні життєві обставини

      (СЖО).

         З метою своєчасного виявлення, влаштування та надання необхідно соціальної допомоги чи підтримки сім’ям, які опинилися в складних життєвих обставинах класний керівние керується наступною нормативно-правовою база:

-          Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від 21.06.2001 р.;

-           Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» № 2789-ІІІ від 15.11.2001 р.;

-          спільний Наказ Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, МВС України, МОН України та МОЗ України «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення» від 16.01.2004 р.;

-          Наказ Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді «Про затвердження порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах» № 1983/388/452/221/556/596/106 від 14.06.2006 р.;

-          Постанова Кабінету  Міністрів від 24.09.2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини».

        Пріоритетним завданням та мотивом до дій, які покладаються на заклади освіту у вищезгаданих документах є первинна і основна роль навчального закладу (тобто школи) щодо своєчасного виявлення дітей та їх сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах чи умовах. Саме  невідкладне і правильне реагування класного керівника    дає можливість конкретно з’ясувати суть причин складних життєвих обставин в яких опинилася дитина та її сім’я. І ні в якому разі не замовчування виявлених соціальних проблем дитини, сім’ї та акумулювання цих проблем в школі, а своєчасне повідомлення до установ та органів районної влади щодо вирішення питань виходу сім’ї з складних життєвих обставин.

        У Наказі Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді «Про затвердження порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах» чітко визначено, хто є об’єктами соціальної роботи. Сім’ї з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах і не в змозі подолати їх самостійно;

-          у зв’язку з інвалідністю батьків або дітей;

-          з вимушеною міграцією;

-          з наркотичною або алкогольною залежністю одного з членів сім’ї;

-          з перебування одного з членів у місцях позбавлення волі;

-          з ВІЛ-інфекцією;

-          з насильством у сім’ї;

-          з безпритульністю;

-          з сирітством;

-          з зневажливим ставленням і негативними стосунками в сім’ї;

-          безробіття одного з членів сім’ї (якщо він зареєстрованим в державній службі зайнятості як такий, що потребує працевлаштування);

-          сім’ї, у  яких існує ризик передачі дитини до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

-          неповнолітні одинокі матері (батьки), яким потрібна підтримка;

-          сім’ї, члени яких перебували чи перебувають на державному утриманні.

     Порядок виявлення СЖО навчальним закладом (школою) та подальшої  міжсекторної взаємодії з установами та органами районної влади щодо вирішення соціальних питань та виходу сім’ї з складних життєвих обставин визначає те, що саме головна відповідальність за виявлення дітей та сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах покладається на роботу школи, зокрема: на чітку та злагоджену роботу класного керівника і соціального педагога, якщо такий є за штатним розкладом.

В процесі практичної роботи з СЖО, відповідно до законодавчої бази, класний керівник повинен грамотно володіти визначеною термінологією:

      менеджмент у соціальній роботі з сім'ями, дітьми та молоддю -

управління   системою  соціальної  роботи  з  сім'ями,  дітьми  та

молоддю,  спрямоване на реалізацію її завдань та пошук оптимальних

шляхів їх вирішення;

     оцінка потреб   -   процес  збору,  узагальнення  та  аналізу

соціальними  працівниками  інформації  щодо  стану   та   життєвих

обставин  об'єкта  соціальних  послуг  з метою визначення видів та

обсягів послуг,  їх впливу на процес подолання  складних  життєвих

обставин;

     соціальна робота  з  сім'ями,  дітьми та молоддю - діяльність

уповноважених органів,  підприємств,  організацій та  установ,  що

здійснюють соціальну роботу з сім'ями,  дітьми та молоддю, а також

фахівців з соціальної роботи  та  волонтерів,  яка  спрямована  на

соціальну  підтримку  сімей,  дітей та молоді,  забезпечення їхніх

прав і  свобод,  поліпшення  якості  життєдіяльності,  задоволення

інтересів та потреб;

     соціальне інспектування  -  система  заходів,  спрямованих на

виявлення,  здійснення аналізу, нагляду за умовами життєдіяльності

сімей,  дітей  та  молоді,  які  перебувають  у  складних життєвих

обставинах,  моральним,  фізичним  і  психічним  станом  дітей  та

молоді,  оцінку  їх  потреб,  контроль  за  дотриманням  державних

стандартів і нормативів у сфері соціальної роботи;

     соціальне обслуговування сімей,  дітей та  молоді  -  система

соціальних заходів,  спрямованих на сприяння,  підтримку і надання

послуг сім'ям,  дітям та молоді з метою подолання або  пом'якшення

життєвих  труднощів,  підтримку соціального статусу та повноцінної

життєдіяльності;

     соціальна профілактика - вид соціальної  роботи,  спрямованої

на  запобігання  складним  життєвим  обставинам  сімей,  дітей  та

молоді,  аморальній,  протиправній поведінці в сім'ях, серед дітей

та  молоді,  виявлення  будь-якого  негативного  впливу на життя і

здоров'я дітей та молоді і запобігання такому впливу та  поширенню

соціально небезпечних хвороб серед дітей та молоді;

     соціальна реабілітація  - вид соціальної роботи,  спрямованої

на  відновлення  основних  соціальних   функцій,   психологічного,

фізичного,  морального здоров'я,  соціального статусу сімей, дітей

та молоді;

     соціальний супровід - вид соціальної роботи,  спрямованої  на

здійснення  соціальних  опіки,  допомоги  та  патронажу  соціально

незахищених категорій дітей та молоді з метою  подолання  життєвих

труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу;

  Згідно Статуту, класний керівник працює за такими напрямами:
- проводить виховну роботу в тісному співробітництві з іншими вчителями-предметниками, повсякчас контролюючи навчальний процес і систематично перевіряючи щоденники підопічних(раз на тиждень);
- добивається єдності педагогічних вимог до учнів із боку школи та сім'ї, підтримує постійний тісний зв'язок із батьками, що позитивно впливає на згуртування класного колективу: між однокласниками немає вагомих непорозумінь, відсутні бійки між дітьми;
- організовує у разі необхідності своєчасну навчальну допомогу учням: школярам, котрим важко вчитися через хвороби або за інших причин, допомагають однокласники; 
- веде встановлену документацію по класу, подає керівництву школи відомості про успішність, відвідування та поведінку школярів, стежить за станом їх щоденників, раз на місяць виписуючи в кожен оцінки з усіх предметів, які учні отримали;
- проводить заходи, які сприяють   розвитку їх естетичних смаків і вихованню патріотичних почуттів(участь у   привітанні ветеранів Великої Вітчизняної війни з Днем Перемоги; екскурсії за історичними місцями та до музеїв  , позаміські подорожі ; участь у святі Дня міста;   діти беруть активну участь у шкільних конкурсах стіннівок, малюнків за різноманітними темами, у проведенні предметних тижнів і олімпіад, конкурсних виставок дитячих поробок  ,розширює знання школярів із ОБЖД, проводячи виховні години “Юних пожежних” і “Юних інспекторів дорожнього руху, організовує їх суспільно корисну працю. Залучаючи школярів до участі в різноманітних громадсько-корисних справах, класний керівник сприяє розвитку в них громадсько-політичної активності, привчає їх до дотримання шкільного режиму, єдності педагогічних вимог до учнів із боку вчителів, які працюють у класі, та батьків.  Класний керівник  допомагає учням виробляти вміння й готовність жити та працювати в колективі, спрямовувати свої зусилля на корисні, потрібні суспільству справи: добре вчитися, готуватися до праці, берегти природу, охороняти її багатства, турбуватися про збереження історичних пам'яток та інших культурних цінностей, зразково поводитися, допомагати старшим.Предмет постійної турботи учителя   професійна орієнтація учнів із метою обґрунтованого ними вибору професії та підготовки їх до праці в різних галузях народного господарства, особливо у сфері матеріального виробництва (запрошення людей різноманітних професій для виступу на виховних годинах).
Класний керівник організовує та проводить різноманітну позакласну і позашкільну роботу з учнями, бере участь у здійсненні педагогічного всеобучу батьків(заплановані бесіди на батьківських зборах),спрямовує роботу батьківського комітету, проводить заходи, які сприяють зміцненню здоров'я учнів.

                                                                                             Анкета класного керівника

(для самоаналізу)

            1. Чи вважаєте Ви, що у вашому класі досягнуто взаєморозуміння між вами і учнями?  

            2.Чи говорять більшість учнів з вами про наболіле, радяться з особистих питань?  

            3.Чи знаєте ви позашкільні інтереси своїх вихованців?  

            4.  Чи є у вас спільний з вихованцями інтерес поза межами школи?   

            5. Чи буваєте ви зі своїми вихованцями на якихось культурних заходах, крім шкільних?  

            6.Чи обмінюєтесь ви книгами, враженнями про фільми зі своїми вихованцями?  

            7.Чи звертаються до вас учні з прохання у вирішенні конфлікту з вчителями, батьками, іншими дорослими?  

            8. Чи можете ви сказати, що  у вашу відсутність в класі все йде добре, як і при вас?  

            9.Ваші учні хоч інколи намагаються вас радувати?  

            10. Часто  вчителі-предметники та інші працівники школи радяться з вами про виховання учня вашого класу?  

           11. А  ви часто радитеся  з ними з цих питань?

            12.  чи звертаються до вас батьки з питань виховання дитини в родині?

            13.  Чи добре ви знаєте домашні умови, в яких проживають ваші вихованці?

            14. Чи вирішуєте ви виховні моменти в класі силами активу класу,а не самостійно?

            15. Часто  ви відчуваєте моральне задоволення від спілкування з учнями вашого класу?  

Якщо 2/3 відповідей «так» - ви хороший класний керівник, наставник,порадник, друг.

Якщо ½ відповідей «так» - ви сприймаєте класне керівництво лише як роботу, творчо цим не переймаєтеся, у вас все йде як іде, навмання. Треба над цим задуматися і щось змінити.

Якщо відповідей «так» менше половини – класне керівництво – це не ваша робота

Рішення педради:

1.     Систематично звертати увагу на виявлення дітей-індиго, обдарованих дітей, та обережно і уважно виробляти психологічний аспект їх виховання і навчання на основі наробок сучасних вченних.

2.     Класним керівникам продовжувати постійно вивчати критерії  виявлення неблагонадійних сімей, вивчати критерії досвіду та принципи роботи з проблемними сім’ями та здійснювати соціальний супровід  сімей. Які опинилися у СЖО разом із соціальними службами Перещепинської міськради.

3.     Класним керівникам та вчителям приділяти належну увагу дітям з девіантною поведінкою, вивчати ознаки та фактори. Що сприяють та провокують жорстокість та всебічно сприяти попередженню такої поведінки.

4.     Інформацію заступника з НМР прийняти до уваги  

/uploads/editor/2044/292312/sitepage_61/files/deviantna_povedinka.ppt